Трансверсальні компетентності вчителя як результат його професійного становлення в освітньо-науковому просторі сучасного університету

Abstract

Глобальні реформи та конкретні кроки, здійснені державними огранами, зокрема Міністерством освіти України, Національним агенством із забезпечення якості освіти та іншими державними інституціями довели, що Україна не втратила європейських орієнтирів в освіті, зокрема все частіше використовуються загальноприйняти в Європі термінологічні інтерпретації класичних номінацій, вживається специфічна лексика. Прикладом є категорія «трансверсальні компетентності», яка деінде використовується науковцями для позначення різних дефініцій: «загальні компетеності», «ключові компетентності», «неакадемічні компетентності», «стратегічні компетентності» тощо [1]. Концептуальні параметри проблеми збагачення системи освіти України потенціалом концепції формування трансверсальних компетентностей ще потребує пильної уваги як у контексті розроблення методології впровадження основ самої ідеї «наскрізності» формування метакомпетентностей так і в контексті розроблення теорії та технології практичного втілення цієї ідеї в практику функціювання закладів освіти.