Критична педагогіка Пауло Фрейре у контексті академічної доброчесності здобувачів освіти

Abstract

Сучасна віртуалізація життєвого часу у просторово-часовому континуумі характеризує принципово новий тип символічного існування суспільства, культури та людини. Глобальність цих процесів загострює не лише технічні та комунікаційні аспекти розвитку інформаційного суспільства, а й актуалізує широкий спектр складних світоглядних питань, соціокультурних проблем, породжених самим фактом формування цифрової людини. Однією з найважливіших сучасних проблем є проблема академічної культури та етики в освіті, академічної доброчесності учасників освітнього процесу. Сучасні науковці мають різні підходи до природи академічної доброчесності. Різні контексти академічної доброчесності можна розглядати з правової, соціологічної, педагогічної, історичної, філософської, епістемологічної точок зору. Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів і норм, встановлених законодавством, яких повинні дотримуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та здійснення наукової (творчої) діяльності для забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень (Закон України «Про освіту», Стаття 42).