Психофізіологічна обумовленість читання і говоріння

Abstract

Розпочата модернізація української системи вищої освіти спрямована на підвищення якості української освіти та її інтеграцію у світовий простір для забезпечення визнання українських спеціалістів за кордоном. Однак успішна інтеграція у світовий освітній простір може бути забезпечена за умови володіння фахівцями англомовною компетентністю в усіх видах мовленнєвої діяльності. Загальновідомо, що основними видами мовленнєвої діяльності є аудіювання, читання, говоріння і письмо, які виступають основним видами взаємодії людей в процесі вербального спілкування. За характером мовного спілкування у методичній літературі розрізняють такі види МД: а) що реалізують усне спілкування (говоріння і аудіювання), і б) що реалізують письмове спілкування (читання і письмо). Іншими словами, виділяють продуктивні (говоріння і письмо) та рецептивні (аудіювання і читання) види МД. Проблема співвідношення мови (говоріння) і тексту (читання), а також їх взаємозалежність здавна цікавить науковців: філософів, фізіологів, психологів, лінгвістів. Обидва види мовленнєвої діяльності відображають систему мовлення, але говоріння – звуковий її прояв, а читання – графічний (писемний).