Future Teachers Training in the Field of Instructional Dialogue Organization

Abstract

The paper deals with an urgent theoretical and methodological issue of future teachers training in the field of instructional dialogue organization. At the present stage of the development of education as a science, special attention is focused on the necessity of humane relations between the educational process participants, which should be based on the principles of dialogue and partnership. However, not many modern teachers can build an educational process on a dialogical basis. The paper aims to substantiate the theoretical and methodological principles of future teachers training in the field of instructional dialogue organization. The process of training that will ensure the readiness of future teachers to organize an instructional dialogue with students is a structural-functional model, which includes such elements as purpose, components, pedagogical conditions and the result – their skills of the instructional dialogue organization. The carried out work shows that the study of the normative educational course “Pedagogy” on the basis of personal, contextual and activity approaches with the use of educational projects by students as part of self-study provided the experimental technique with sufficient effectiveness. У статті розглядається актуальна теоретико-методична проблема професійної підготовки майбутнього вчителя до організації навчального діалогу. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки акцентується увага саме на необхідності гуманних взаємовідносин між суб’єктами навчального процесу, що має ґрунтуватися на засадах діалогічного спілкування та партнерських стосунків. Проте, на сьогодні ще не завжди вчителі готові будувати процес навчання на основі навчального діалогу. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретикометодичних засад підготовки майбутнього вчителя до організації навчального діалогу та їх експериментальній перевірці. Процес навчання, який забезпечуватиме готовність майбутніх учителів до організації навчального діалогу, розглядається у дослідженні як структурно-функціональна модель, що включає такі елементи: мета, компоненти, педагогічні умови та результат − готовність до організації навчального діалогу. Проведена робота дозволяє стверджувати, що вивчення нормативного навчального курсу «Педагогіка» на основі особистісного, контекстного та діяльнісного підходів з використанням у самостійній роботі студентів навчальних проектів надавало експериментальній методиці достатньої ефективності. Результати експерименту довели залежність готовності майбутніх учителів до організації навчального діалогу від використання у навчальному процесі проектів різних типів. Така діяльність забезпечує розвиток у майбутніх фахівців критичного мислення, творчих здібностей, прагнення будувати навчальний діалог на основі пізнавального спілкування.