Емпатія та особистісне зростання в акмеогенезі

Abstract

В статті подано критичний аналіз дослідження критеріїв особистісного зростання (особистісної зрілості, становлення, самоактуалізації) впродовж акмеогенезу. Серед критеріїв особистісного зростання виділено емпатію та відповідні емпатійні ставленння (моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансецендентне, духовне, родове та універсальне емпатійні ставлення). Показано, що емпатія – це той механізм, той феномен, який дає особистості можливість подолати ізоляцію і самореалізуватися через духовне та універсальне емпатійне ставлення до Бога, інших людей. Емпірично доведено, що в акмеогенезі для особистісного зростання і успіху в професійній діяльності, зокрема управлінській, необхідні досить розвинуті емпатійні якості.