Axiological nature of healthy lifestyle and its importance in saving reproductive health of students

Abstract

Basing on the study of modern state of health (including reproductive health), the analysis of axiological nature of

the concept of “healthy lifestyle” has been carried out. Its role in saving reproductive health of students has been de- termined. Besides, some recommendations to government authorities on purposeful work and development of national

policy aimed at healthy lifestyle promotion in society (especially among students) have been suggested.Проведено аналіз досліджень, які стосуються формування здорового способу життя, ціннісного ставлення

до здоров’я і профілактики шкідливих звичок у молодіжному середовищі. Також представлено результати мо- ніторингу ставлення студентської молоді м. Тернополя до здорового способу життя, розуміння молодими лю- дьми впливу таких негативних чинників на репродуктивне здоров’я, як вживання алкоголю, наркотиків, тютю- нопаління, дошлюбні статеві стосунки, аборти тощо. Встановлено, що студентська молодь у цілому проінфор- мована щодо питань збереження репродуктивного здоров’я, проте значна її частина не має повноцінної інфор- мації та знань щодо репродуктивного здоров’я в цілому та безпеки статевих стосунків зокрема. Автор пропонує

конкретні рекомендації щодо створення системи інформування з питань репродуктивного здоров’я молоді. З’ясовано, що формування здорового способу життя вимагає: 1) волі: консолідації цілеспрямованих зусиль

усіх політиків, інших державних і громадських діячів, працівників, що мають відношення до підготовки та при- йняття управлінських рішень стосовно прогнозування наслідків цих рішень і дій для індивідуального й суспіль- ного здоров’я; 2)рішучих дій: поєднання зусиль у спільну роботу суспільних діячів усіх галузей на всіх ієрар- хічних рівнях державної структури і громадських організацій; 3) змін: прагнення суспільства до формування в

свідомості усіх політичних діячів та інших людей, які мають відношення до цього процесу, керівного імперати- ву відповідальності за стан громадського та індивідуального здоров’я, створення механізму підзвітності політи- ків, аналізу їхньої діяльності з точки зору ефективності для здоров’я в усьому розмаїті його цілісного розуміння

– фізичного, психічного, духовного, соціального. Також зроблено висновок про те, що світовий досвід не тільки

зумовлює стан здоров’я (зокрема репродуктивного), але й визначає спосіб життя, який веде молодь. Тому перс- пектива поліпшення громадського здоров’я пов’язана із системною діяльністю щодо формування культури здо- рового способу життя, особливо у студентському середовищі.