Гібридні організації у публічній сфері: напруження інституційних логік та трансформація управлінської раціональності

Abstract

У сучасному глобалізованому світі публічна сфера зазнає глибоких структурних трансформацій, що неминуче супроводжуються кризою класичної управлінської раціональності. Феномен гібридних організацій, які органічно поєднують у своїй повсякденній діяльності державні, ринкові та громадські механізми, стає не просто перехідною інституційною аномалією, а новою, стійкою онтологічною даністю. Безперервне зіткнення антагоністичних інституційних логік суворого бюрократичного контролю, гнучкої ринкової ефективності та ідеалів соціальної справедливості створює безпрецедентну екзистенційну напругу. Ця ситуація нагально вимагає глибокого соціально-філософського осмислення природи управління в умовах процесуальної текучості та ціннісної невизначеності постнекласичної епохи. Мета дослідження полягає у комплексній соціально-філософській концептуалізації феномену гібридних організацій у публічній сфері крізь призму складної взаємодії інституційних логік та невідворотної трансформації управлінської раціональності. Методи дослідження. Методологічну архітектоніку розвідки формує органічний синтез класичних і постнекласичних підходів. Застосовано діалектичний метод для деконструкції іманентних суперечностей між різноспрямованими інституційними логіками; герменевтичний підхід для тонкої інтерпретації новітніх управлінських практик; феноменологічний метод для розкриття живого досвіду соціальних акторів. Порівняльний аналіз та елементи системного підходу дозволили концептуалізувати гібридні утворення як відкриті, нелінійні та здатні до самоорганізації динамічні системи. Результати дослідження. Доведено, що успішне функціонування гібридних структур у сучасному публічному секторі неможливо редукувати до суто інструментального балансування наявних ресурсів. Філософськи обґрунтовано необхідність актуалізації античного концепту практичної мудрості (фронезису) як вищої, етично забарвленої форми управлінської раціональності. Фронезис виступає тим необхідним фільтром, який дозволяє соціальним акторам зберігати ціннісне ядро суспільного договору та встановлювати чіткі межі між простором публічного служіння й особистим буттям, ефективно запобігаючи розчиненню суб'єкта в бюрократичному асамбляжі. Встановлено, що архітектоніка майбутньої публічної сфери критично залежить від здатності гібридних організацій генерувати справжні сенси на засадах дієвого людиноцентризму. Відтак, етично вивірена, мудра гібридність визначається як ключовий інструмент розбудови справедливого суспільства, де інституційна ефективність вимірюється виключно реальним внеском у соціальну солідарність. In the modern globalized world, the public sphere is undergoing profound structural transformations, which are inevitably accompanied by a crisis of classical management rationality. The phenomenon of hybrid organizations, which organically combine state, market and public mechanisms in their daily activities, becomes not just a transient institutional anomaly, but a new, stable ontological given. The continuous clash of antagonistic institutional logics of strict bureaucratic control, flexible market efficiency and ideals of social justice creates unprecedented existential tension. This situation urgently requires a deep sociophilosophical understanding of the nature of management in the conditions of procedural fluidity and value uncertainty of the post-non-classical era. The purpose of the study is a comprehensive socio-philosophical conceptualization of the phenomenon of hybrid organizations in the public sphere through the prism of the complex interaction of institutional logics and the inevitable transformation of managerial rationality. Research methods. The methodological architectonics of intelligence is formed by an organic synthesis of classical and post-non-classical approaches. The dialectical method was applied to deconstruct the immanent contradictions between different institutional logics; the hermeneutic approach for a subtle interpretation of modern management practices; the phenomenological method for revealing the lived experience of social actors. Comparative analysis and elements of the systems approach allowed us to conceptualize hybrid formations as open, nonlinear and dynamic systems capable of self-organization. Research results. It is proved that the successful functioning of hybrid structures in the modern public sector cannot be reduced to a purely instrumental balancing of available resources. The need to actualize the ancient concept of practical wisdom (phronesis) as a higher, ethically colored form of managerial rationality is philosophically substantiated. Phronesis acts as a necessary filter that allows social actors to preserve the value core of the social contract and establish clear boundaries between the space of public service and personal existence, effectively preventing the dissolution of the subject in a bureaucratic assemblage. It has been established that the architectonics of the future public sphere critically depends on the ability of hybrid organizations to generate true meanings on the basis of effective human-centeredness. Therefore, ethically verified, wise hybridity is defined as a key tool for building a just society, where institutional effectiveness is measured exclusively by a real contribution to social solidarity.