Ефективність наукових досліджень

Abstract

Розгляд сучасної науки як науки відкриттів і технологій зумовлює необхідність виявлення підґрунтя ефективності наукових досліджень та розгляду пізнання в контексті відкриття і з’ясування значення пізнавальних процесів у соціальному вимірі, в дискурсах і комунікаціях. Аналітика, консультування, експертиза і супровід розглядаються як важливий інструмент ефективності наукових досліджень. Пізнання досліджується в контексті еволюційної та соціальної епістемології, в соціальних та освітніх практиках. Нині проблема ефективності наукових досліджень розглядається здебільшого з точки зору соціологічних і суспільних критеріїв. Однак це не дає можливості повною мірою з’ясувати джерело ефективності наукових досліджень і виявити виміри, в яких проявляється їх ефективність. Це зумовлює необхідність встановлення філософських аспектів проблеми ефективності наукових досліджень і з’ясування значення когнітивного виміру ефективності наукових досліджень. Когнітивний підхід до ефективності наукових досліджень розробляється не тільки в епістемологічному вимірі – на рівні системи знання. Дослідження пізнання в соціальному вимірі передбачає розгляд ефективності наукових досліджень в освітніх і соціальних практиках. Метою статті є виявлення когнітивних джерел ефективності пізнавальних процесів як фундаменту сучасної науки, як джерел відкриттів та розвитку сучасної системи знання. Методи дослідження: гносеологічний підхід, методи еволюційної та соціальної епістемології, когнітивний підхід, компетентнісний підхід. Результати дослідження. Виявляється зв’язок пізнавальної діяльності з когніцією. Когнітивні компетентності стають виразом ефективності наукових досліджень. Виокремлюються три групи когнітивних компетентностей: когнітивні компетентності, що характеризують епістемологічну активність науковця у сфері знання; когнітивні компетентності, що характеризують ефективність наукових досліджень у розвитку науково-аналітичного, консультативного та експертного підґрунтя управлінської, освітньої та інших видів діяльності; когнітивні компетентності пізнання в контексті відкриття. Когнітивні компетентності пізнання в контексті відкриття розглядаються у гносеологічному, онтологічному, рефлексивному та антропологічному вимірах. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні застосування когнітивного підходу до проблеми ефективності наукових досліджень у суспільному та глобальному вимірах. Consideration of modern science as a science of discoveries and technologies necessitates the identification of the basis for the effectiveness of scientific research and the consideration of cognition in the context of discovery and clarification of the meaning of cognitive processes in the social dimension, in discourses and communications. Analytics, consulting, expertise and support are considered as an important tool for the effectiveness of scientific research. Cognition is studied in the context of evolutionary and social epistemology, in social and educational practices. Currently, the problem of the effectiveness of scientific research is considered mainly from the point of view of sociological and social criteria. However, this does not make it possible to fully clarify the source of the effectiveness of scientific research and identify the dimensions in which their effectiveness is manifested. This necessitates the establishment of philosophical aspects of the problem of the effectiveness of scientific research and the clarification of the meaning of the cognitive dimension of the effectiveness of scientific research. The cognitive approach to the effectiveness of scientific research is developed not only in the epistemological dimension – at the level of the knowledge system. The study of cognition in the social dimension involves considering the effectiveness of scientific research in educational and social practices. The purpose of the article is to identify cognitive sources of the effectiveness of cognitive processes as the foundation of modern science, as sources of discoveries and the development of the modern knowledge system. Research methods: epistemological approach, methods of evolutionary and social epistemology, cognitive approach, competency approach. Research results. The connection between cognitive activity and cognition is revealed. Cognitive competencies become an expression of the effectiveness of scientific research. Three groups of cognitive competencies are distinguished: cognitive competencies that characterize the epistemological activity of a scientist in the field of knowledge; cognitive competencies that characterize the effectiveness of scientific research in the development of scientific-analytical, consultative and expert basis for managerial, educational and other types of activity; cognitive competencies of cognition in the context of discovery. Cognitive competencies of cognition in the context of discovery are considered in epistemological, ontological, reflective and anthropological dimensions. Prospects for further research are to expand the application of the cognitive approach to the problem of the effectiveness of scientific research in social and global dimensions.