Прояв інкременталізму та обмеженої раціональності в політиці реагування Європейського Союзу на агресію Росії (2022–2025)

Abstract

Рішення Ради Європейського Союзу про накладання санкцій на ряд осіб та підприємств енергетичного, оборонного, фінансового та інших секторів пов’язаних з РФ, у період 2014-2022 років і після повномасштабного вторгнення характеризуються частковістю й обмеженістю дії. З позиції теорії обмеженої раціональності Герберта Саймона та теорії інкрементального ухвалення політичних рішень Чарльза Ліндблома у статті пояснюється, що це зумовлено обмеженістю інформації про поточну ситуацію, можливі варіанти реагування та очікувані результати й наслідки рішень. Метою дослідження є обґрунтувати, що прийняття рішень близьких до статус кво, в контексті агресії РФ не є проявом ірраціональності чи неефективності, а являють собою логічні і виважені рішення політичного актора в умовах правової та фінансової невизначеності. Актор унеможливлює ризики катастрофічних наслідків, водночас зберігаючи рух у прийнятті політичних рішень за відсутності чітко окреслених кінцевих цілей. Актуальність дослідження полягає у заповненні наукової прогалини, яка зумовлена відсутністю досліджень з поєднанням теоретичних моделей прийняття рішень у публічній політиці (обмеженої раціональності та інкременталізму) та емпіричним аналізом публічної політики реагування ЄС на агресію РФ, інструментом якої є замороження російських активів. Крім того, робота пропонує теоретично та емпірично обґрунтоване переосмислення та пояснення внутрішньої логіки обережного та покрокового підходу у структурі санкційної політики ЄС, які пропонують альтернативний погляд на, здавалося б, невисоку дієвість і нелогічність дій. У роботі проаналізовано умови політичного середовища та політичні рішення, розроблені з часовою та інформаційною обмеженістю; досліджено еволюцію санкційних пакетів ЄС (2022–2025 рр.) та охарактеризовано їх видозміни, виявляючи характер інкременталізму; продемонстровано взаємозв’язок між теорією обмеженої раціональності та інкрементальним підходом ухвалення політичних рішень. Зроблено висновок, що поведінка ЄС під час реагування на повномасштабне російське вторгнення, яка характеризується незначними змінами, є раціональною в умовах обмеженої раціональності. The decisions of the European Union to impose sanctions on individuals and entities associated with Russian Federation in the energy, defense and financial sectors throughout 2014–2022 and after the full-scale invasion are characterised by partiality and some limitations in action. The perspective of Herbert Simon’s bounded rationality theory and Charles Lindblom’s theory of incremental decision-making explains that it is caused by the informational limitations regarding the current situation, possible response options, expected outcomes and consequences of decisions. The study aims to substantiate that the decision-making close to the status quo as a reaction to Russia`s aggression is not a manifestation of irrationality or inefficiency, but serve as logical decisions amid legal and financial uncertainty. The decision maker prevents the risks of catastrophic consequences, while maintaining the progress in the political decision-making process under the conditions when end goals are not clearly defined. The relevance of the study lies in filling the scientific gap caused by lack of the reasearch combining theorethical decisionmaking models in public policy (bounded rationality and incrementalism) with the empirical analysis of EU response on Russia`s aggression policy with the freezing of Russian assets as its tool. Moreover, the paper proposes theoretically and empirically justified rethinking and explanation of the internal logic of careful, step-by-step approach in the EU sanction policy structure, suggesting an alternative viewpoint to the impression of low effectiveness. In the article, the conditions of political environment and decisions, developed with limited time and information are analyzed; The evolution of EU sanctions packages (2022–2025) is examined and their modifications are charachterized, highlighting the incrementalism; The link between the theory of bounded rationality and the incremental approach to political decision-making is demonstrated. It is concluded that the minor changes in EU`s behavior reflect rationality within bounded rationality conditions as a response to Russia`s aggression.