Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25150| Назва: | Державна політика забезпечення доброчесності суддів: концептуальні підходи та моделі |
| Інші назви: | State policy for ensuring judicial integrity: conceptual approaches and models |
| Автори: | Микитей, А. О. |
| Ключові слова: | державна політика доброчесність суддів. судова реформа концептуальні моделі інституційний підхід євроінтеграція судове врядування state policy judicial integrity judicial reform conceptual models institutional approach European integration judicial governance |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
| Бібліографічний опис: | Микитей А. О. Державна політика забезпечення доброчесності суддів: концептуальні підходи та моделі. Політикус: науковий журнал. 2026. Вип. 1. С. 87-91. |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність проблеми зумовлена необхідністю формування ефективної державної політики забезпечення доброчесності суддів в умовах євроінтеграційного курсу України та підвищених вимог до судової реформи з боку міжнародних партнерів. Мета статті полягає у визначенні концептуальних підходів і моделей державної політики забезпечення доброчесності суддів у порівняльно-політологічному вимірі. Методологічну основу дослідження становлять інституційний підхід, неоінституціоналізм, порівняльний метод, структурно-функціональний аналіз та метод case-study. У результаті дослідження виокремлено чотири основні концептуальні підходи до розуміння державної політики забезпечення доброчесності суддів: нормативно-правовий, інституційний, поведінковий та системний. На підставі порівняльного аналізу виявлено три базові моделі реалізації відповідної політики: превентивно-регулятивна модель (характерна для скандинавських країн), репресивно-контрольна модель (притаманна країнам з перехідною демократією) та інтегративна модель (властива усталеним демократіям ЄС). Встановлено, що ефективність державної політики забезпечення доброчесності суддів визначається інституційною спроможністю органів суддівського самоврядування, рівнем незалежності антикорупційних інституцій та ступенем імплементації міжнародних стандартів. Визначено, що Україна перебуває в процесі трансформації від репресивно-контрольної до інтегративної моделі, що підтверджується конституційними змінами 2016 року та судовою реформою 2019–2024 років. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення державної політики у сфері судового врядування та підготовки відповідних нормативно-правових актів. The relevance of the problem is determined by the necessity of forming an effective state policy for ensuring judicial integrity in the context of Ukraine’s European integration course and increased requirements for judicial reform from international partners. The purpose of the article is to identify and systematize conceptual approaches and models of state policy for ensuring judicial integrity in a comparative political science dimension. The methodological basis of the study comprises an institutional approach, neo-institutionalism, the comparative method, structural-functional analysis, and the case-study method. As a result of the study, four main conceptual approaches to understanding state policy for ensuring judicial integrity were identified: normative-legal, institutional, behavioral, and systemic. Based on comparative analysis, three basic models of implementing the respective policy were identified: the preventive-regulatory model (characteristic of Scandinavian countries), the repressive-control model (inherent in transitional democracies), and the integrative model (typical of established EU democracies). It was established that the effectiveness of state policy for ensuring judicial integrity is determined by the institutional capacity of judicial selfgovernance bodies, the level of independence of anti-corruption institutions, and the degree of implementation of international standards. It was determined that Ukraine is in the process of transformation from the repressive-control to the integrative model, as confirmed by the constitutional amendments of 2016 and the judicial reform of 2019–2024. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using them to improve state policy in the field of judicial governance and to prepare relevant regulatory acts. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25150 |
| Розташовується у зібраннях: | 2026 |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Mykytei Artem Oleksandrovych.pdf | 232.47 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.