Мінілатеральні ініціативи в Європі у ХХІ столітті: Славковський трикутник та Північно-Балтійська вісімка

Abstract

Стаття присвячена дослідженню мінілатеральних ініціатив у Європі у ХХІ столітті на прикладі Славковського трикутника та Північно-Балтійської вісімки. Актуальність теми зумовлена трансформацією сучасного міжнародного порядку, зростанням безпекових загроз у Європі, насамперед внаслідок російсько-української війни, а також зниженням ефективності традиційних багатосторонніх інституцій, що мотивує держави до пошуку більш гнучких і ефективних форматів міждержавної взаємодії. Метою статті є з’ясування сутності, особливостей та перспектив функціонування мінілатеральних ініціатив у Європі у ХХІ столітті, а також здійснення порівняльного аналізу Славковського трикутника та Північно-Балтійської вісімки за рівнем інституціоналізації, безпековим контекстом і політичною консолідацією учасників. Автор наголошує на зростанні ролі мінілатералізму як відповіді європейських держав на кризу багатосторонності, бюрократичність процесів ухвалення рішень у міжнародних організаціях та необхідність швидкої координації політики в умовах нових геополітичних викликів. Підкреслюється, що повномасштабна війна росії проти України стала важливим каталізатором активізації мінілатеральних форматів співпраці та переосмислення просторової моделі Європи. Дослідження спирається на методи аналізу та синтезу, а також історичний аналіз та кейсстаді. Ключовим методологічним інструментом виступає порівняльний метод, що дозволив виявити спільні та відмінні риси функціонування Славковського трикутника та Північно-Балтійської вісімки як різних моделей європейського мінілатералізму. За результатами дослідницької роботи стверджується, що мінілатеральні формати співпраці набувають дедалі більшого значення в європейській політиці як гнучкі та ефективні механізми координації держав у сфері безпеки, політики та регіональної взаємодії, доповнюючи традиційні багатосторонні інституції. З’ясовано, що Славковський трикутник характеризується меншою інституціоналізацією, тоді як Північно-Балтійська вісімка демонструє вищий рівень політичної узгодженості, безпекової співпраці та регіональної консолідації. Подальші дослідження мають зосередитися на вивченні впливу мінілатеральних ініціатив на формування нової архітектури європейської безпеки, їх взаємодії з інституціями ЄС і НАТО, а також потенціалу розширення участі України в сучасних мінілатеральних форматах співпраці. The article is devoted to the study of minilateral initiatives in Europe in the 21st century, using the examples of the Slavkov Triangle and the North Baltic Eight. The relevance of the topic is determined by the transformation of the modern international order, the growth of security threats in Europe, primarily as a result of the Russian-Ukrainian war, as well as the decline in the effectiveness of traditional multilateral institutions, which motivates states to seek more flexible and effective formats for inter-state interaction. The purpose of the article is to clarify the essence, features, and prospects of mini-multilateral initiatives in Europe in the 21st century, as well as to conduct a comparative analysis of the Slavkov Triangle and the North Baltic Eight in terms of institutionalization, security context, and political consolidation of participants. The author emphasizes the growing role of minilateralism as a response by European states to the crisis of multilateralism, the bureaucratic nature of decisionmaking processes in international organizations, and the need for rapid policy coordination in the face of new geopolitical challenges. It is emphasized that Russia's full-scale war against Ukraine has become an important catalyst for the intensification of minilateral formats of cooperation and a rethinking of the spatial model of Europe. The study is based on methods of analysis and synthesis, as well as historical analysis and case studies. The key methodological tool is the comparative method, which made it possible to identify the common and distinctive features of the functioning of the Slavkov Triangle and the North Baltic Eight as different models of European minilateralism. The results of the research confirm that minilateral formats of cooperation are becoming increasingly important in European politics as flexible and effective mechanisms for coordinating states in the field of security, politics, and regional interaction, complementing traditional multilateral institutions. It has been found that the Slavkov Triangle is characterized by less institutionalization, while the North Baltic Eight demonstrates a higher level of political coordination, security cooperation, and regional consolidation. Further research should focus on studying the impact of minilateral initiatives on the formation of a new European security architecture, their interaction with EU and NATO institutions, and the potential for expanding Ukraine's participation in contemporary minilateral cooperation formats.