Творча діяльність як засіб психосоціальної підтримки дітей в інклюзивному освітньому просторі

Abstract

У статті теоретично обґрунтовано значення творчої діяльності як потужного засобу психосоціальної підтримки та соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього простору України. Актуальність дослідження зумовлена значними трансформаціями освітньої системи та гострою потребою у створенні безпечного, гуманного й емоційно сприятливого середовища в умовах сучасних викликів (війни, стресу). Мета статті полягає у визначенні механізмів, умов і педагогічних підходів, що гарантують дієве застосування творчості для формування психологічного добробуту школярів. На основі аналізу нормативно-правових актів (закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту») та наукових праць вітчизняних дослідників (В. Сухомлинський, А. Колупаєва, О. Проскура) доведено, що творчість є альтернативною мовою для дітей, які не можуть вербалізувати травматичний досвід і переживання. The article theoretically substantiates the importance of creative activity as a powerful means of psychosocial support and social integration of children with special educational needs in the conditions of an inclusive educational space of Ukraine. The relevance of the study is due to significant transformations of the educational system and the urgent need to create a safe, humane and emotionally favorable environment in the conditions of modern challenges (war, stress). The purpose of the article is to identify mechanisms, conditions, and pedagogical approaches that guarantee the effective use of creativity to shape the psychological well-being of schoolchildren. Based on the analysis of regulatory legal acts (Laws of Ukraine “On Education”, “On Complete General Secondary Education”) and scientific works of domestic researchers (V. Sukhomlynsky, A. Kolupaeva, O. Proskura), it is proven that creativity is an alternative language for children who cannot verbalize traumatic experiences and worries.