Штучний інтелект у навчанні: інструмент та загроза для академічної доброчесності

Abstract

У статті проведено комплексне дослідження ставлення студентської молоді до принципів академічної доброчесності в умовах стрімкої цифровізації вищої освіти та активного впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Актуальність роботи зумовлена трансформацією освітнього ландшафту, де інструменти ШІ одночасно виступають як потужний засіб персоналізації навчання та як серйозний виклик етичним нормам і стандартам якості знань. Проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо балансу між інноваціями та академічною етикою. Розглянуто ключові можливості, які відкриває ШІ (адаптивне навчання, доступність, підтримка викладачів), та ідентифіковано основні загрози (плагіат, зниження критичного мислення, етична упередженість алгоритмів). Особливу увагу приділено нормативному регулюванню, зокрема рекомендаціям МОН України та європейським принципам етичного ШІ (AI HLEG). Емпіричну базу дослідження склали результати опитування 201 студента, проведеного восени 2025 року. Встановлено, що понад 80% респондентів використовують ШІ у навчанні, переважно для пошуку ідей (72%) та стилістичного корегування текстів (46%). Виявлено, що 88% студентів не вважають використання ШІ порушенням доброчесності, якщо він виконує допоміжну роль. Проте, результати демонструють високий рівень усвідомлення ризиків: 68% опитаних побоюються зниження самостійності, а 64% – втрати навичок критичного мислення. За критерієм Фішера встановлено статистично значущі відмінності у використанні ШІ між студентами різних форм навчання(φемп. = 5,66; р ≤ 0,01) за відсутності гендерних відмінностей(φемп. = 1,332). Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки інституційних політик закладів вищої освіти, спрямованих на формування культури відповідального використання ШІ. Зроблено висновок про необхідність переходу від стратегій заборони до стратегій інтеграції ШІ в освітній процес із чітким дотриманням етичних рамок та розвитком інтелектуальної ініціативи здобувачів. The article presents a comprehensive research of students’ attitudes toward the principles of academic integrity in the context of the rapid digitalization of higher education and the active implementation of artificial intelligence (AI) technologies. The relevance of the research is driven by the transformation of the educational landscape, in which AI tools simultaneously function as a powerful means of personalizing learning and as a significant challenge to ethical norms and standards of educational quality. Theoretical approaches proposed by domestic and international scholars concerning the balance between innovation and academic ethics are analyzed. Key opportunities enabled by AI–such as adaptive learning, increased accessibility, and instructional support for educators–are examined, and major threats are identified, including plagiarism, the decline of critical thinking, and algorithmic ethical bias. Particular attention is paid to regulatory frameworks, specifically the recommendations of the Ministry of Education and Science of Ukraine and the European principles of ethical AI (AI HLEG). The empirical basis of the research consists of the results of a survey of 201 students conducted in autumn 2025. The findings indicate that more than 80% of respondents use AI in their learning activities, primarily for idea generation (72%) and stylistic text editing (46%). It was found that 88% of students do not consider the use of AI a violation of academic integrity when it performs an auxiliary function. At the same time, the results demonstrate a high level of awareness of potential risks: 68% of respondents express concern about reduced learner autonomy, while 64% fear the loss of critical thinking skills. According to Fisher’s criterion, statistically significant differences in AI use were found between students of different modes of study (φemp = 5.66; p ≤ 0.01), while no gender differences were detected (φemp = 1.332). The practical significance of the findings lies in their potential application to the development of institutional policies in higher education institutions aimed at fostering a culture of responsible AI use. The research concludes that there is a need to shift from prohibition-based strategies to approaches focused on the integration of AI into the educational process, ensuring strict adherence to ethical frameworks and promoting the development of students’ intellectual initiative.