Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25096
Назва: Розробка та психометрична валідація україномовної авторської МЕТОДИКИ «Види та мотиви обману»
Інші назви: Psychometric analysis of the author’s questionnaire “Types and motives of deception"
Автори: Косьянова, Олена Юріївна
Kosyanova, Olena Yuriivna
Ключові слова: обман
нещира поведінка
мотиви обману
види обману
психодіагностика
валідність
надійність
факторний аналіз
deception
insincere behavior
deception motives
deception types
psychodiagnostics
validity
reliability
factor analysis
Дата публікації: 2026
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Косьянова О. Ю. Розробка та психометрична валідація україномовної авторської методики «Види та мотиви обману». Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2026. № 1. С. 26-36.
Короткий огляд (реферат): У сучасній українській психологічній практиці відчувається дефіцит стандартизованих україномовних інструментів для діагностики схильності особистості до різних форм обману. Саме обман як феномен людської поведінки має багатогранну природу та потребує комплексного підходу до вивчення. Мета дослідження – розроблення та психометрична апробація авторської україномовної методики «Види та мотиви обману» для комплексної діагностики схильності особистості до різних форм нещирої поведінки та виявлення мотивів обману. Методи дослідження: аналіз внутрішньої узгодженості (α-Кронбаха), кореляційний аналіз (коефіцієнт Пірсона), експлораторний факторний аналіз (метод головних компонент із варімакс-ротацією), конфірматорний факторний аналіз (CFA) з використанням IBM SPSS AMOS 26. Вибірка: N = 570 респондентів (18–55 років, 64% жінок). Опитувальник містить 65 тверджень, що оцінюються за 4-бальною шкалою Лікерта. Структура включає 13 шкал видів обману та 8 шкал мотивів. Надійність більшості шкал прийнятна (α = 0,71–0,88). Конструктну валідність підтверджено кореляційним аналізом: виявлено логічно очікувані зв’язки між мотивами та видами обману. Факторний аналіз (KMO = 0,81) виділив шість надфакторів: «егоїстичний», «альтруїстичний», «захисний», «самопрезентаційний», «креативний» та «несвідомий» обман. CFA підтвердив структурну валідність (CFI = 0,95, RMSEA = 0,06) та повне охоплення шкал методики І. П. Шкуратової, підвищивши конструктну та конвергентну валідність. Розроблено нормативні рівні для інтерпретації результатів. Конвергентна валідність підтверджена високими кореляціями (r = 0,70–0,87) з валідованими інструментами (LPQ, PDS, BIDR тощо). Методика є першим комплексним україномовним інструментом для діагностики обману, з високою надійністю та валідністю, придатним для профвідбору, консультування та роботи з правопорушниками. The problem’s relevance. In contemporary Ukrainian psychological practice, there is a significant deficit of standardized Ukrainian-language instruments for diagnosing personality’s propensity for various forms of insincere behavior. Deception as a phenomenon of human behavior has a multifaceted nature and requires a comprehensive approach to study. Aim. Development and psychometric validation of the author’s Ukrainian-language questionnaire “Types and Motives of Deception” for comprehensive diagnosis of personality’s propensity for various forms of insincere behavior and identification of deception motives. Methods. Internal consistency analysis (Cronbach’s α), correlation analysis (Pearson coefficient), exploratory factor analysis (principal components method with varimax rotation), confirmatory factor analysis (CFA) using IBM SPSS AMOS 26. Sample: N = 570 respondents (18–55 years, 64% female). Results. The questionnaire contains 65 statements rated on a 4-point Likert scale. The structure includes 13 deception type scales and 8 motive scales. Most scales demonstrate acceptable reliability (α = 0.71–0.88). Construct validity was confirmed through correlation analysis: logically expected relationships between motives and types of deception were identified. Factor analysis (KMO = 0.81) revealed six higher-order factors: “egoistic/utilitarian”, “prosocial/ altruistic”, “self-protective/internal”, “self-presentational/expressive”, “creative/playful” and “erroneous/unconscious” deception. CFA confirmed structural validity (CFI = 0.95, RMSEA = 0.06) and full coverage of Shkuratova I.P.’s scales, enhancing construct and convergent validity. Normative levels for result interpretation were developed. Convergent validity is confirmed by high correlations (r = 0.70–0.87) with validated instruments (LPQ, PDS, BIDR, etc.). Conclusions. The “Types and Motives of Deception” questionnaire is the first Ukrainian-language comprehensive instrument for diagnosing propensity for various forms of insincere behavior. The methodology can be used for professional selection, work with offenders, and counseling practice for diagnosing propensity for insincere behavior.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25096
Розташовується у зібраннях:2026

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kosyanova.pdf450.57 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.