Мультирівневий підхід до впровадження здоров’язбереження в освіті: європейський та український досвід

Abstract

Відповідно до законодавства та сучасних підходів здоров’язбереження в закладах від дошкільної до вищої освіти пріоритетом є формування особистості майбутнього педагога шляхом утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних освітніх умовах. Отже, перед керівниками закладів освіти постає проблема упровадження необхідних умов для організації сучасного інноваційно-цифрового простору, зміцнення спортивно-оздоровчої бази, створення належних умов для оздоровлення, для занять масовим спортом, проведення організаційних, просвітницьких, наукових, спортивних, оздоровчих та інших заходів формування культури здоров’язбереження та дотримання здорового способу життя педагогів. Мета статті: розробка компонентів та показників сформованості культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти, розробка методики формування культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти в інноваційно-цифровому просторі. Мультирівневий підхід до здоров’язбереження в освіті – це ключовий інструмент для формування здорового суспільства. Європейський досвід показує, що системна робота на

всіх рівнях дає позитивні результати. Україна має потенціал для впровадження подібних моделей, але потребує більш глибокої інтеграції міжнародних практик, підтримки держави та активної участі громад. Задля визначення рівнів сформованості культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти узагальнено результати проведеного моніторингового дослідження та використано методи статистичного аналізу. Сформованість культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти складається з наступних компонентів: когнітивно-інформаційний компонент, мотиваційно-ціннісний компонент, діяльнісно-творчий компонент, оцінювально-рефлексивний компонент. На підставі визначених компонентів та показників схарактеризовано рівні сформованості культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти: високий рівень (глибокі знання про здоров’я, здоров’язбережувальні технології та цифрову гігієну, стійка мотивація до здорового способу життя, активного застосування здоров’язбережувальних технологій та цифрових інструментів, висока рефлексивність); задовільний рівень (достатні знання, але вибіркове застосування здоров’язбережувальних технологій та цифрових інструментів у процесі розробки авторських програм здоров’язбереження, нестабільна мотивація, здатність до корекції своєї діяльності для збереження та зміцнення здоров’я, рівня розвитку саморефлексії); низький рівень (недостатні знання, слабка мотивація, несистематичне використання здоров’язбережувальних методів та цифрових інструментів, низька рефлексивність, відсутність настанови до корекції своєї діяльності для збереження та зміцнення здоров’я, рівня розвитку саморефлексії). Оригінальність: розроблена методика формування культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти. Формування культури здоров’язбереження здобувачів вищої освіти проводилось засобами інноваційно-цифрового простору університету. Доведено статистичну значущість позитивних зрушень у сформованості культури здоров’язбереження майбутніх педагогів дошкільної освіти після упровадження навчальної дисципліни «Теорія та технологія валеологічної освіти дітей дошкільного віку».

In accordance with legislation and modern approaches to health preservation in institutions from preschool to higher education, the priority is to shape the personality of future teachers by instilling moral values, social activity, responsibility, a healthy lifestyle, the ability to think freely and self-organise in modern educational conditions in participants in the educational process. Therefore, the heads of educational institutions are faced with the problem of creating the necessary conditions for the organisation of a modern innovative digital space, strengthening the sports and health base, creating appropriate conditions for health improvement, for mass sports, and for holding organisational, educational, scientific, sports, health and other events to promote a culture of health preservation and adherence to a healthy lifestyle among teachers. The purpose of the article is to develop components and indicators of the formation of a health-saving culture among future preschool educators, as well as to develop methods for forming a health-saving culture among future preschool educators in an innovative digital

space. A multi-level approach to health promotion in education is a key tool for building a healthy society. European experience shows that systematic work at all levels yields positive results. Ukraine has the potential to implement similar models, but needs deeper integration of international practices, state support and active community participation. In order to determine the levels of health-saving culture among future preschool teachers, the results of the monitoring study were summarised and statistical analysis methods were used. The formation of a health-saving culture among future preschool educators consists of the following components: cognitive-informational, motivational-value, activity-creative, and evaluative-reflective. Based on the identified components and indicators, the levels of health-saving culture formation among future preschool teachers are characterised as follows: high level (in-depth knowledge of health, health-saving technologies and digital hygiene, strong motivation for a healthy lifestyle, active use of health-saving technologies and digital tools, high reflectivity); satisfactory level (sufficient knowledge, but selective use of health-saving technologies and digital tools in the process of developing original health-saving programmes, unstable motivation, ability to correct one's activities to preserve and strengthen health, level of self-reflection development); low level (insufficient knowledge, weak motivation, unsystematic use of health-saving methods and digital tools, low reflectivity, lack of guidance on correcting one's activities to preserve and strengthen health, level of self-reflection development). Originality: a methodology for forming a culture of health preservation among future preschool educators has been developed. The formation of a culture of health preservation among higher education students was carried out using the innovative digital space of the university. The statistical significance of positive changes in the formation of a health-saving culture among future preschool teachers after the introduction of the academic discipline ‘Theory and Technology of Valeological Education of Preschool Children’ has been proven.