Засоби виразності в як атрибути художньо- образного тезаурусу: методичні аспекти

Abstract

Як добре відомо, кожен вид мистецтва має свою унікальну мову. Ця мова вважається мовою, створеною людиною, її атрибутами є засоби вираження. Музика також має свою мову, яка включає не лише словесну лексику про виконання твору, але й різні позначки, що використовуються для конкретного опису технічних завдань виконавця. Одночасно сприйняття музичного твору через візуальний контакт з партитурою допомагає уявити його звучання, використовуючи вже існуючі візуальні репрезентації конкретних засобів вираження, ігрових прийомів та символів. Якщо перцептивні навички сприйняття музичної мови через візуальні патерни добре розвинені, то виконавець, знайомий з партитурою, може реалістично представити її звучання у своєму внутрішньому слуху. У цьому процесі важливо опанувати всі різноманітні семантичні характеристики кожного засобу вираження. Це не просто опанування атрибутів музичної мови, а опанування цих атрибутів як інструментів візуального мислення. Візуальне мислення виконавця опановує музичну виразність особливим чином — образно-тактильним способом — що породжує інший вид репрезентації — репрезентацію художніх образів. Багатство художніх образів залежить від скарбниці художніх образних концепцій виконавця, особливо піаніста.