Стратегії психологічної роботи з різними запитами учасників / учасниць бойових дій під час курсу психореабілітації

Abstract

У статті проаналізовано критичну потреб у розробці професійних стратегій психологічної роботи з учасниками та учасницями бойових дій під час проходження курсу психореабілітації. Показано, що запити, з якими приходять військові, мають глибокий і комплексний характер, часто не описаний у класичних теоріях психотерапії, адже відображають унікальний воєнний досвід українців, створений жорстокістю сучасної війни, пов’язаний із дуже тривалим перебуванням людей у бойових умовах, у російському полоні, з важкими пораненнями, втратою побратимів, проявами несправедливості. Розглянуто поняття «стратегія» та «стратегія психологічної роботи», аргументовано актуальність створення і застосування «дорожніх карт» роботи психологів з різним матеріалом і контекстом. Особливу увагу приділено теоретичному конструкту «травми несправедливості» як окремому типу психологічної травматизації, який відрізняється від моральної травми і потребує іншого психокорекційного підходу. Сформульовано авторську стратегію роботи з таким запитом, яка включає шість послідовних етапів: валідацію досвіду, емоційне розвантаження, роботу з безсиллям, реставрацію гідності, підтримку в зовнішньому протесті та специфіку допомоги у випадках «виведення поза штат». The article analyzes the critical need for the development of professional psychological work strategies for male and female combatants undergoing a course of psychological rehabilitation. It highlights that the requests brought by veterans are deep and complex, often absent from classical psychotherapy theories, as they reflect the unique wartime experience of Ukrainians – shaped by the brutality of modern war, prolonged presence in combat conditions, captivity in Russian prisons, severe injuries, loss of comrades, and repeated exposure to injustice. The concepts of «strategy» and «psychological work strategy» are examined, and the relevance of creating and applying tailored «roadmaps» for psychologists working with diverse cases and contexts is substantiated. Special attention is given to the theoretical construct of «injury of injustice» as a distinct type of psychological trauma, differing from moral injury and requiring a separate psychocorrective approach. An original six-step strategy is proposed for addressing such cases, which includes experience validation, emotional unloading, working with powerlessness, restoration of dignity, support in external protest, and specific interventions in situations of «out-of-staff status.»