Лицар де Ла Тур Ландрі як історичний персонаж

Abstract

Область літератури, що колись безроздільно належала філологам, нині активно освоюється істориками. Особливо це стосується творів віддалених епох. Історики використовують літературні твори як історичні джерела, свідоцтва епохи, вираження думок, поглядів, прагнень і сподівань сучасників. У цих двох дисциплін — історії і філології — різні методи та цілі, але вони цілком дружелюбно уживаються в сфері гуманітарного знання. Більш того, саме синтезована робота представників обох наук може дати найкращий результат у вивченні середньовічних пам’яток. . The area of literature, which once belonged to philologists indiscriminately, is now actively mastered by historians. This is especially true of works of remote epochs. Historians use literary works as historical sources, evidences of the era, expression of thoughts, attitudes, aspirations and aspirations of contemporaries. These two disciplines - history and philology - have different methods and goals, but they are quite friendly in terms of humanitarian knowledge. Moreover, the synthesized work of the representatives of both sciences can give the best result in the study of medieval monuments.