Жанрова стилістика концерту для баяна та чвертьтонового баяна з камерним оркестром Йоахіма Ф. В. Шнайдера

Abstract

Статтю присвячено творчості сучасного німецького композитора Йоахіма Фрідріха Вільгельма Шнайдера, зокрема його Подвійному концерту для баяна та чвертьтоно- вого баяна з камерним оркестром. Розкрито актуальність жанру концерту для баяна з оркестром у творчості німецьких композиторів періоду кінця ХХ – початку ХХІ сто- літь. Досліджено мистецький вклад Й. Шнайдера в популяризацію жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром у світовому музичному просторі. Надано творчий портрет Й. Шнайдера, особливості його композиторського почерку та вектори мис- тецької діяльності. Розкрито місце творчих пошуків композитора в сфері мікротонової музики. Визначено творчий вплив фінського баяніста та композитора Велі Куджала та фінської баяністки та органістки Сюзанни Куджали в популяризації музики Й. Шнайдера. Здійснено комплексний композиційний аналіз Подвійного концерту для баяна та чвертьтонового баяна з камерним оркестром Й. Шнайдера, його жанрових та сти- лістичних особливостей. Досліджено прояви ансамблевої взаємодії солістів та орке- стру між собою, специфіку солювання партій баянів, та різноманітні типи комуніка- тивних ситуацій. Виявлено наявність сольних вставок у партіях скрипок та валторн у музичному полотні. Розкрито місце сучасних технік композиторського письма, зокрема серійної техніки, сонорики та пуантилістики на формотворення композиції. Проаналізовано жанрові особливості зазначеного концерту, які полягали в гібридиза- ції жанру, насамперед в імплементувані баянних інтермецо solo між частинами твору та відсутності сольної каденції. Досліджено специфіку використання мікротонових знаків альтерації в композиції. Розкрито роль «розширених» виконавських прийомів у партіях солістів (glissando на 3/4 тону), та оркестру (pizzicato fluido, glissando, whistle tones). Визначено технічні складності виконання концерту, а також наявність значної кількості композиторських вказівок для партій солістів та оркестру. The article is devoted to the work of the modern German composer Joachim Friedrich Wilhelm Schneider, in particular his Double concerto for accordion, and quarter-tone accordion with chamber orchestra. The relevance of the genre of the accordion concerto with the orchestra in the work of German composers of the late 20th – early 21st centuries has been revealed. The artistic influence of J. Schneider in popularizing the genre of the accordion concerto with the orchestra in the world musical space has been studied. A creative portrait of J. Schneider, the features of his compositional style and vectors of artistic activity have been provided. The place of the composer’s creative searches in the field of microtonal music has been revealed. The influence of the Finnish accordionist and composer Veli Kujala and Finnish accordionist and organist Susanne Kujala in popularizing the music of J. Schneider has been determined. The comprehensive compositional analysis of the Double concerto for accordion and quartertone accordion with chamber orchestra by J. Schneider, its genre and stylistic features, has been carried out. The manifestations of the ensemble interaction of soloists and the orchestra with each other, the specificity of soloing accordion parts and various types of communicative situations have been studied. The presence of solo inserts in the violin and horn parts in the musical canvas has been revealed. The place of modern techniques of composer writing, in particular serial technique, sonorics and pointillism in the formation of the composition has been revealed. The genre features of the specified concerto have been analyzed, which consisted in the hybridization of the genre, primarily in the implementation of accordion solo intermezzos between parts of the composition and the absence of a solo cadence. The features of the use of microtonal alteration signs in the composition have been studied. The role of «extended» performance techniques in the soloist parts (glissando on 3/4 tone) and the orchestra (pizzicato fluido, glissando, whistle tones) has been revealed. The technical difficulties of performing the concerto have been identified, as well as the presence of a significant number of composer’s instructions for the soloists’ and orchestral parts.