Духовність міжкультурної комунікації як смисл індивідуального буття особистості в умовах соціокультурних трансформацій глобального інформаційно-комунікативного суспільства

Abstract

Актуальність проблеми обумовлена конструктивними змінами епістемологічної ситуації в філософській науці, динамічністю сучасної інтелектуальної сфери, появою нових проблемно-тематичних пріоритетів, методологічних підходів, розширенням та поглибленням філософських знань. В умовах глобального інформаційно-комунікативного суспільства на передній план висувається проблема, яка пов’язана з процесами формування нового інформаційного простору – інформаціоналізмом, що базується на можливостях вільного обміну інформацією [3]. Зростає потреба у соціально-філософському осмисленні іманентної сутності духовних процесів міжкультурної комунікації як смислу індивідуального буття особистості в умовах соціокультурних трансформацій глобального інформаційно-комунікативного суспільства (поглиблення знання про її природу, сутність, динаміку, структуру; вивчення процесів актуалізації міжкультурної комунікації в умовах посилення імміграційних тенденцій, пов’язаних не тільки з глобалізацією, але із воєнними діями, інтеграцією, вестернізацією культури, що потребує адаптації особистості до конкретного соціуму та формування відповідної комунікативної культури; важливістю міжкультурної комунікації у розвитку інтеграційних процесів та пов’язаних з ними полілогу культур як гаранта існування цивілізації, що потребує самоорганізації віртуальних самореферентних систем; існуванням особистості в інформаційному суспільстві, що залежить від рівня її взаємодії з середовищем та консенсусної взаємодії суб’єктів комунікації, здатності системи до самовідтворення у єдиному глобальному просторі