Подолання емоційного вигорання та хронічного стресу як один із пріоритетів в військовій освіті (соціально-філософський аспект)

Abstract

Із об‘єктивних причин в умовах жорстокої російсько-Української війни особливого значення набуває розвиток Військової освіти, яка має бути зразковим прикладом якості та ефективності. Формування та розвиток у військових фахівців таких сильних духовних якостей, як: стресостійкість, рішучість, сміливість, доброчесність, відповідальність, відкритість, завзяття, оптимізм та ін. набуває особливої актуальності на тлі викликів та загроз спричинених російською агресією проти України. В цілому можна сказати, що численні нововведення та реформи в Українській Військовій освіті є досить обнадійливими, але певні тенденції сьогодні викликають турботу та занепокоєння. Перш за все це стосується стрімкого зростання випадків емоційного вигорання серед освітян та критичного зниження рівню адаптивності до стресів.