Навчальний складник цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників: результати констатувального експерименту

Abstract

У сучасному освітньому та науковому просторі цифрова компетентність наукових і науково- педагогічних працівників (НПП) набуває дедалі більшого значення. Зміни в освітньому середовищі потребують від фахівців швидкої адаптації та оволодіння сучасними цифровими інструментами. Метою статті є аналіз результатів констатувального експерименту щодо навчального складника цифрової компетентності наукових і НПП. Дослідження базується на методології опитування, у якому взяли участь 344 респонденти. Анкета охоплювала соціально-демографічний блок і чотири тематичні блоки, що дало змогу комплексно оцінити рівень цифрової компетентності в різних аспектах професійної діяльності. Основний зміст дослідження присвячено аналізу використання цифрових інструментів в освітньому процесі. Зокрема, вивчалося використання систем управління навчанням (LMS), сервісів для тестування, MOOC-платформ і карток знань. Результати показали домінування безкоштовних і простих рішень: Moodle (72%) та Google Classroom (59%) серед LMS, Google-форми (81%) серед сервісів для тестування, Prometheus (76%) та Coursera (52%) серед MOOC-платформ. Дослідження виявило суттєвий вплив віку, посади та досвіду роботи на вибір цифрових інструментів. Молодші викладачі (25–35 років) більш схильні експериментувати з різними сервісами, тоді як старші колеги надають перевагу перевіреним традиційним інструментам. Серед проблемних аспектів визначено обмежене використання спеціалізованих функцій і карток знань. Запропоновано розвивати навчальні програми, проводити тренінги й популяризувати розширені можливості цифрових сервісів, передбачаючи перспективи інтеграції різних інструментів, упровадження адаптивного навчання та штучного інтелекту в освітній процес. In the modern educational and scientific space, the digital competence of researchеrs and academic staff is becoming increasingly important. Changes in the educational environment require specialists to quickly adapt and master modern digital tools. The purpose of the article is to analyze the results of a confirmatory experiment on the educational component of the digital competence of researchеrs and academic staff. The study is based on the methodology of a survey involving 344 respondents. The questionnaire covered the socio-demographic block and four thematic blocks, which allowed a comprehensive assessment of the level of digital competence in various aspects of professional activity. The main content of the study is devoted to the analysis of the use of digital tools in the educational process. In particular, the use of learning management systems, testing services, MOOC platforms, and mind maps was studied. The results showed the dominance of free and simple solutions: Moodle (72%) and Google Classroom (59%) among learning management systems, Google Forms (81%) among testing services, Prometheus (76%) and Coursera (52%) among MOOC platforms. The study found a significant impact of age, position, and experience on the choice of digital tools. Younger researchеrs (25–35 years old) are more likely to experiment with different services, while older colleagues prefer proven traditional tools. The limited use of specialized functions and mind maps is identified as a problematic aspect. It is proposed to develop curricula, conduct trainings, and popularize the advanced capabilities of digital services, foreseeing the prospects for integrating various tools, introducing adaptive learning and artificial intelligence into the educational process.