Польсько-українські відносини у період повномасштабної фази російсько-української війни: безпековий аспект

Abstract

У статті досліджено характер та динаміку розвитку польсько-українських відносин у безпековій сфері у період повномасштабної фази російсько-української війни. Використано метод історизму при аналізі ретроспективи польсько-українських відносин у постбіполярний період, порівняльний метод для аналізу інтенсивності двосторонніх безпекових відносин на різних етапах та різних їх форм, системно-структурний аналіз для відображення цілісної картини форм та етапів польсько-українського безпекового співробітництва. Констатовано, що стан польсько-українських відносин у безпековій сфері можна охарактеризувати як доволі тісне співробітництво. Воно характеризується передусім різноманітними формами військово-безпекового співробітництва, частково невійськового, а також активній діяльності Польщі на міжнародній арені, спрямованій на формування міжнародної підтримки нашої держави. Польсько-українські політико-безпекові відносини періоду повномасштабної фази російсько-української війни пройшли три етапи: етап беззастережної підтримки Польщею України, що тривав орієнтовно перший рік війни («медовий місяць»); етап часткового погіршення двосторонніх відносин, започаткований зерновою проблемою, який тривав з весни 2023 р. приблизно до завершення року («період кризи»); етап відновлення достатньо ефективного польсько-українського безпекового співробітництва на взаємовигідній основі, що розпочався орієнтовно з початку 2024 р. і триває досі («повернення до реалізму»). Беззастережна підтримка України на першому етапі була продиктована ризиками втрати міжнародної суб’єктності нашої держави, а отже зникнення «безпекового буфера» між Польщею та росією. На другому етапі громадянський консенсус у польському суспільстві щодо підтримки України як абсолютний пріоритет зовнішньої політики Польщі дещо ослаб. Безпекова загроза зі сходу вже розглядалася у балансі із іншими складовими національного інтересу країни, зокрема захистом власного товаровиробника. На третьому етапі польсько-українські відносини повернулися, на нашу думку, до природного стану. Сторони, керуючись власним національним інтересом, визнають за значний пріоритет безпекове співробітництво, яке, при цьому, має ґрунтуватися на прагматичній взаємовигідній основі. Саме такий стан речей, на наше глибоке переконання, залишатиметься на перспективу. The article deals with the nature and dynamics of the development of Polish-Ukrainian relations in the security sphere during the full-scale phase of the Russian-Ukrainian war. The method of historicism is used to analyse of the retrospective of Polish-Ukrainian relations in the post-bipolar period, the comparative method is used to analyse the intensity of bilateral security relations at different stages and their various forms, and the system-structural analysis is used to reflect a holistic picture of the forms and stages of Polish-Ukrainian security cooperation. It is determinate that the Polish-Ukrainian relations in the security sphere are characterized as a fairly close cooperation. It is characterized primarily by various forms of military-security cooperation, partly non-military, as well as Poland’s active activity in the international arena, aimed at forming international support for our state. Polish-Ukrainian political and security relations during the full-scale phase of the RussianUkrainian war went through three stages: the stage of unconditional support by Poland for Ukraine, which lasted approximately the first year of the war (“honeymoon”); the stage of partial deterioration of bilateral relations, initiated by the grain problem, which lasted from the spring of 2023 until approximately the end of the year (“crisis period”); the stage of restoration of sufficiently effective Polish-Ukrainian security cooperation on a mutually beneficial basis, which began approximately from the beginning of 2024 and continues to this day (“return to realism”). Unconditional support for Ukraine at the first stage was dictated by the risks of losing the international subjectivity of our state, and therefore the disappearance of the “security buffer” between Poland and Russia. At the second stage, the civil consensus in Polish society regarding support for Ukraine as an absolute priority of Poland’s foreign policy weakened somewhat. The security threat from the east has already been considered in balance with other components of the country’s national interest, in particular the protection of its own commodity producer. On the third stage, Polish-Ukrainian relations have returned, in our opinion, to their natural state. The parties, guided by their own national interest, recognize security cooperation as a significant priority, which, at the same time, should be based on a pragmatic, mutually beneficial basis. Such a situation, in our deep conviction, that will be in the future.