Стратегії захисту національної безпеки від інформаційних атак і пропаганди

Abstract

У статті досліджено сучасні стратегії захисту національної безпеки від інформаційних атак і пропаганди, які стали невід’ємною частиною гібридних загроз у глобалізованому цифровому світі. Метою дослідження є всебічне теоретичне осмислення природи інформаційних загроз і формування ефективних механізмів їхньої нейтралізації. У статті проаналізовано ключові аспекти інформаційної війни, механізми впливу пропаганди та роль цифрових технологій у її поширенні. На досягнення поставленої мети використано міждисциплінарний підхід, що включає системний аналіз, метод порівняльного аналізу, історико-генетичний метод, структурно-функціональний підхід, а також контент-аналіз сучасних пропагандистських наративів. Це забезпечило багатовимірний підхід до аналізу явищ, пов’язаних із інформаційною війною. У результаті дослідження визначено основні типи інформаційних атак і пропагандистських наративів, зокрема ті, що спрямовані на маніпуляцію громадською свідомістю, викривлення історичних фактів і підрив довіри до державних інституцій. Встановлено, що ефективні стратегії протидії повинні включати розвиток кібербезпеки, підвищення рівня медіаграмотності, створення позитивного інформаційного порядку денного та вдосконалення нормативно-правової бази. Наукова новизна статті полягає у синтезі теоретичних і практичних підходів до захисту інформаційного простору, що враховують когнітивні, технологічні та соціокультурні аспекти. Теоретичне значення роботи полягає у систематизації знань про механізми інформаційної війни, тоді як практичне значення – у розробці рекомендацій для державних інституцій, громадянського суспільства та міжнародних організацій. The article examines modern strategies for protecting national security against information attacks and propaganda, which have become an integral part of hybrid threats in the globalized digital world. The study aims to comprehensively conceptualize the nature of information threats and develop effective mechanisms to counteract them. Key aspects of information warfare, the mechanisms of propaganda influence, and the role of digital technologies in its dissemination are analyzed. To achieve this goal, an interdisciplinary approach was applied, including systems analysis, comparative analysis, historical-genetic methods, structural-functional methods, and content analysis of contemporary propaganda narratives. This ensured a multidimensional perspective on phenomena associated with information warfare. As a result of the study, the main types of information attacks and propaganda narratives were identified, particularly those targeting the manipulation of public consciousness, distortion of historical facts, and undermining trust in state institutions. It was established that effective counter-strategies should encompass the development of cybersecurity, the enhancement of media literacy, the creation of a positive informational agenda, and the improvement of the regulatory framework. The scientific novelty of the article lies in synthesizing theoretical and practical approaches to safeguarding the information space, considering cognitive, technological, and sociocultural aspects. The theoretical significance of the work is in systematizing knowledge about the mechanisms of information warfare, while its practical relevance lies in developing recommendations for state institutions, civil society, and international organizations.