Чи варто пояснювати візуальне мистецтво

Abstract

Стаття присвячена дискусійній проблемі, пов’язаній з необхідністю пояснення візуальних мистецтв. Ця проблема актуалізувалася з розвитком потенціалу візуального мистецтва, який розширився від можливості створення художнього образу певної ідеї до створення як образу, так і самої ідеї. В процесі становлення сучасного візуального мистецтва викристалізувалося два напрями розвитку – пошук краси (естетичної категорії) і пошук довершеності (абстрактної категорії). Разом із тим нівелювався поділ між видами мистецтва щодо можливості звернення до абстрактної чи естетичної проблематики. Встановлено, що художній твір стає вираженням довершеності лише тоді, коли автор або глядач прочитують у ньому певну ідею, наратив чи міф, крізь призму якого можна оцінити форму твору. Таке наділення твору певним абстрактним сенсом вважаємо можливим лише через пояснення. Визначено різноманітність форм пояснення, до яких звертаються українські художники. Показано, що пояснення може бути відсутнє або ж сконцентроване лише у назві твору. Пояснення може бути надане лише у формі бесіди. Воно може бути виражене в концепції або у маніфесті. Художник може звертатися до широко відомих актуальних чи історичних контекстів. Використовувати для пояснення посередника (наприклад, куратора) або апелювати до певної філософської концепції, розбудовувати власну теоретичну модель. Окреслено історичний розвиток проблеми пояснення мистецтва крізь призму міфу чи наративу. Так, пояснити мистецтво премодерну можна крізь призму загальноприйнятого міфу чи наративу як сукупності міфічної, соціальної та культурної історії. Констатовано, що пришвидшення розвитку наративу від Нового часу відкрило художнику можливість прямо впливати на його формування через просування власних ідей. Схарактеризовано особливості розвитку теорії мистецтва українського авангарду, ідеї якого справили значний вплив на розвиток світового мистецтва та культури. Висвітлено вплив культурної ізоляції і тоталітарної ідеології радянського періоду історії України. З’ясовано особливі умови і виклики повернення українського мистецтва до світового культурного простору. Розглянуто стан розвитку сучасних українських досліджень з теорії візуальних мистецтв та роль українських художників, які з часів незалежної України починають використовувати можливості медіа, через які презентують власні ідеї.