Готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до використання модерністської музики в освітньому процесі

Abstract

Спираючись на концепції загальної педагогіки та педагогічної психології, які відображають феномен готовності педагога до професійної діяльності, на уявлення естетики та мистецтвознавства про модернізм у музичному мистецтві, на науковий метод концептуального моделювання, автор досліджує можливості формування готовності вчителя музичного мистецтва до використання модерністської музики в навчальному процесі. Ця готовність розуміється як потенційна здатність виконувати поставлене педагогічне завдання й моделюється як комплекс теоретичних уявлень, емпіричних знань, інтерпретаційних умінь і мотивів педагогічної діяльності. Структурними компонентами моделі цієї готовності є: 1) системне та цілісне розуміння модернізму в мистецтві; 2) здатність розуміти твори модерністського музичного мистецтва; 3) здатність до словесної та музично-звукової інтерпретації модерністських музичних творів; 4) інтерес до модерністської музики та мотивація використання творів цього напряму мистецтва в освітній практиці. Розроблена модель дає теоретичне підґрунтя для подальшого дослідження теми, зокрема для встановлення педагогічних підходів, принципів, методів та умов ознайомлення майбутніх учителів музичного мистецтва з феноменом модерністського мистецтва, впровадження модерністської музики в навчальний процес. Особливо перспективними в цьому плані є культурологічний, герменевтичний і поліхудожній педагогічні підходи; принципи розвивального навчання, єдності художньо-технічної діяльності, цілісності та різноманітності видів дій; інтерактивні методи та форми роботи, що активізують творче мислення тощо. Викладена в роботі теоретична модель готовності дає змогу визначити критерії та показники експериментальної оцінки рівня готовності. Так, наприклад, зазначені компоненти готовності можна оцінювати за гносеологічним (рівень мистецтвознавчих і культурологічних знань), поетичним (рівень володіння мовою та риторикою модерністської музики), перфомативним (рівень уміння виконувати і словесно пояснити художньо-образне значення творів) і аксіологічним критеріями. Цей аспект дослідження потребує подальшої розробки в напрямі підготовки формувального педагогічного експерименту.