Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21349
Title: | Художньо-полілогічні уміння в ансамблевому музикуванні: структурна характеристика |
Authors: | Ян Ханьжи |
Keywords: | художній полілог ансамблеве музикування полікомунікація уміння сотворчість спільна інтерпретація компонентна структура |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» |
Citation: | Ян Ханьжи. Художньо-полілогічні уміння в ансамблевому музикуванні: структурна характеристика / Ян Ханьжи // Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал. – 2024. – №3. – С. 66-74. |
Abstract: | Мета дослідження – у визначенні структури художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва як конструкту, що забезпечує здатність вести й організовувати багаторівневу полілогічну комунікацію в процесі ансамблевого музикування. Провідними визначаються рівні: (а) міжсуб’єктної взаємодії, що забезпечує обмін різноманітною – вербальною і невербальною – інформацією, зокрема, інтерпретаційно-творчими ідеями; (б) художньої комунікації у процесі спільної взаємодії із музичним твором. Взаємозв’язок комунікаційних процесів цих рівнів розглядається як полілог, у якому міжсуб’єктна комунікація забезпечує можливість спільного аналізу і вироблення єдиної інтерпретаційної концепції, яка враховує творче бачення і сприйняття кожного учасника ансамблю. Результатом полілогічної комунікації в ансамблевому музикуванні є створення спільного творчого продукту – виконавської інтерпретації музичного твору. Застосування методології акторно-мережевої теорії (Actor-network theory (ANT)) дало змогу дослідити художньо-полілогічні уміння майбутніх магістрів музичного мистецтва як латентний конструкт, на формування та функціонування якого впливає низка пов’язаних між собою чинників, що зумовлюють спроможність згаданих здобувачів вести й організовувати багаторівневу полілогічну комунікацію в процесі ансамблевого музикування. У результаті розгляду таких чинників як акторів, а каналів їхнього взаємовпливу, відповідно, як мереж у структурі досліджуваного конструкту було виявлено чотири основні взаємопов’язані компоненти, а саме: полікомунікативно-мотиваційний, семіотико-епістемологічний, дискрептивно- рефлексійний та дискурсивно-партисипативний. Перспектива подальших досліджень полягає у розробці критеріального апарату оцінювання рівнів сформованості художньо-полілогічних умінь у майбутніх магістрів музичного мистецтва та експериментальному дослідженні такого конструкту на основі методології ANT. |
URI: | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21349 |
Appears in Collections: | №3 (2024) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.