Мудрість та її «вороги» (на прикладі фрагментів з «Похвали глупості» Е. Роттердамського)

Abstract

Тема мудрості та її «ворогів» привертала увагу багатьох мислителів протягом століть, але Еразм Роттердамський у своєму сатиричному трактаті «Похвала Глупості» надає їй нового значення, пропонуючи читачам глибоко задуматися над моральною природою людини. Використовуючи образ Глупості, Еразм не лише висміює людські слабкості, але й ставить під сумнів загальноприйняті уявлення про мудрість і глупість. Автор наголошує, що те, що часто вважається мудрістю, може бути прихованою глупістю, маскою, за якою ховаються егоїстичні та низькі мотиви. Через критику лицемірства, марнославства, фанатизму та жадібності Еразм показує, як ці риси перешкоджають досягненню справжньої мудрості, спотворюючи моральні цінності суспільства. Він звертає увагу на те, що навіть найбільш поважні соціальні та релігійні інститути, які повинні слугувати взірцем чеснот, насправді можуть виступати розсадниками лицемірства та моральної деградації.