Psychosymptomatology of emotionally unstable personality disorder

Abstract

Стаття присвячена дослідженню психологічної симптоматики емоційно нестійкого розладу особистості. Цей розлад розглядається як стійкий набір рис характеру та шаблонів поведінки, який характеризується наскрізною нестабільністю міжособистісних стосунків і самооцінки та імпульсивністю. Емоційна нестійкість є результатом складної взаємодії генетичних, біологічних, психологічних та соціальних факторів. Особливо важливими є передчасні фактори середовища, які пов’язані з сімейними умовами, ранньою травмою та психопатологічними особливостями дитини. Розлад викликає значне порушення функціонування, включаючи відчуття порожнечі, відсутність ідентичності, нестабільні стосунки, сильний страх бути покинутим, небезпечну імпульсивну поведінку, у тому числі серйозні епізоди самоушкодження. Зазвичай прояв цих симптомів пов’язаний з погіршенням соціального, психологічного та професійного функціонування та якості життя. Дослідження показало, що деякі прояви, які вважаються психологічними симптомами емоційно нестійкого розладу особистості, можуть належати й особам, в яких такого розладу не виявлено. Отже, лише конкретні комбінації та інтенсивність психосимптоматики можуть вказувати на те, що емоційно нестійкий розлад у людини присутній. Особливо важливими вказівникамиу даному випадку є високий рівень емоційної нестабільності, неадекватно сильний гнів, поганий самоконтроль, повторювана суїцидальна поведінка та схильність до самоушкодження, а також страх бути покинутим та боязнь самотності. Високий рівень невротичності, спонтанної агресивності, депресивності та екстраверсії пов’язаний зі збільшеним ризиком виникнення та загострення симптомів емоційно нестійкого розладу особистості, а сором’язливість та емоційна лабільність від’ємно корелюють із схильністю зав’язувати короткотривалі і нестабільні стосунки, які є одним з важливих симптомів емоційно нестійкого розладу особистості. The article is devoted to the research of psychological symptoms of emotionally unstable personality disorder. This disorder is considered as a persistent set of character traits and behavioral patterns characterized by cross-cutting instability of interpersonal relationships, self-esteem, and impulsivity. Emotional instability is the result of a complex interaction of genetic, biological, psychological, and social factors. Particularly important are early environmental factors related to family conditions, early trauma, and psychopathological characteristics of the child. The disorder causes significant impairment in functioning, including feelings of emptiness, lack of identity, unstable relationships, intense fear of abandonment, and dangerous impulsive behavior, including serious episodes of self-harm. The manifestation of these symptoms is usually associated with a decline in social, psychological and professional functioning and quality of life. The research has shown that some manifestations that are considered psychological symptoms of an emotionally unstable personality disorder may also belong to individuals who have not been diagnosed with such a disorder. Therefore, only specific combinations and intensity of psychosymptoms can indicate that a person has an emotionally unstable disorder. Particularly important indicators in this case are a high level of emotional instability, inappropriately strong anger, poor self-control, recurrent suicidal behavior and self-harm, as well as fear of abandonment and fear of loneliness. High levels of neuroticism, spontaneous aggressiveness, depression, and extraversion are associated with an increased risk of developing and exacerbating symptoms of emotionally unstable personality disorder. On the contrary, shyness and emotional lability are negatively correlated with the tendency to engage in short-term and unstable relationships, which are one of the important symptoms of emotionally unstable personality disorder.