Цикл «34 прелюдії і фуги» В. Бібіка: інтерпретаційно-виконавські аспекти

Abstract

Монументальна праця – цикл «34 прелюдії і фуги» для фортепіано українського композитора В. Бібіка, написаний у період з 1973 по 1978 роки, не полишає байдужими музикознавців і дотепер. Відбувається активне осягнення конструктивних особливостей циклу, вивчення основ індивідуального стилю композитора, але найбільш актуальними залишаються питання інтерпретаційно-виконавського плану. У статті здійснено інтерпретаційно-виконавський аналіз прелюдій і фуг із першого зошита циклу «Роздум». Виявлено, що прелюдії та фуги в першому зошиті – не випадковий набір мініциклів, а твори, вибудовані згідно з визначеною драматургією, у якій намічаються дві кульмінації, перша – прелюдія і фуга No 8, друга – остання в зошиті, No 14, які характеризуються значною напруженістю розгортання худож-нього образу та складністю поліфонічної форми. Художньо-образне наповнення пер-шого зошита відповідає заявленій програмі та характеризується широким спектром образних вирішень кожного мініциклу: спокійні, просвітлені образи, зосереджено-само-заглиблені, образи дзвоновості та пташиних переливів, схвильовано-патетичні й емоційно напружені, скорботні та космічно-ірреальні. Установлено, що в інтерпретації прелюдій і фуг В. Бібіка з означеного циклу потрібно орієнтуватися на аспекти художнього стилю композитора, які виявляються в осо-бливому відчутті звуку, палітри його тембрального забарвлення, неординарному підході до ритму й агогіки, відсутності одноманітності руху, формуванні ритмічного rubato, руху в музиці, в основоположному значенні педалі та різноманітності її вико-ристання у творенні художнього образу. Окрім цього, потрібне розуміння принципу розгортання музичного образу у творах циклу, який ґрунтується не на конфлікті протилежних образних сфер, а із внутрішнього статусу теми. A truly monumental work – the cycle “34 Preludes and Fugues” for the piano by Ukrainian composer V. Bibik, written between 1973 and 1978, has not left musicologists indifferent to this day. There is an active comprehension of the constructive features of the cycle, studying the basics of the composer’s personal style, but the most relevant issues are interpretive and performing ones.The article presents an interpretive and performing analysis of the preludes and fugues from the first notebook of the cycle “Reflection”. It is revealed that the preludes and fugues in the first notebook are not a random set of mini-cycles, but works built according to a certain dramaturgy, in which two culminations are outlined, the first – Prelude and Fugue No 8 and the second – the last in the notebook, No 14, characterised by a significant intensity of the development of the artistic image and the complexity of the polyphonic form. The artistic and figurative content of the first notebook corresponds to the stated programme and is characterised by a wide range of figurative solutions of each mini-cycle: calm, enlightened images, concentrated and self-deepened, images of bell-like and bird’s songs, excited and pathetic and emotionally tense, mournful and cosmically unreal.It has been established that in interpreting the preludes and fugues by V. Bibik from the mentioned cycle, one should focus on the aspects of the composer’s artistic style, which are manifested in a special sense of sound, the palette of its timbre colouration, an extraordinary approach to rhythm and agogic, the absence of uniformity of movement, the formation of a certain rhythmic rubato, movement in music, the fundamental importance of the pedal and the variety of its use in creating an artistic image. In addition, it is necessary to understand the principle of the development of the musical image in the works of the cycle, which is based not on the conflict of opposing image spheres, but on the internal status of the theme.