Interaction of choreographer and concertmaster as the basis of interpretation process

Abstract

У статті аналізуються специфічні параметри творчої взаємодії концертмейстера та хореографа в репетиційному та концертно-виконавському процесі на основі спільних когнітивно-виконавських засад. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових підходів і принципів — системного, синергетичного, історичного, еволюційного підходів, принципу додатковості, а також компаративного, естетико-культурологічного, історичного методів, музикознавчого підходу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про феноменологічні аспекти спільної музично-хореографічної інтерпретації у мистецтвознавчому та виконавсько-теоретичному аспектах/ The article analyzes the specific parameters of the creative interaction of the concertmaster and the choreographer in the rehearsal and concert-performing process on the basis of joint cognitive-performing principles. The methodology of the research consists in the application of general scientific approaches and principles — systemic, synergetic, historical, evolutionary approaches, the principle of additionality, as well as comparative, aesthetic-cultural, historical methods, musicology approach. The scientific novelty of the work is to broaden the concepts of the phenomenological aspects of the joint musical-choreographic interpretation in art criticism and performing-theoretical aspects. Conclusions Understanding the commonality of creatively-cognitive, artistic and linguistic, psychological aspects of musical instrumental and choreographic arts, performance specificity of concertmaster’s skills in the choreographic class allows to reveal the phenomenological status of musical- choreographic unity as an artistic integrity even beyond the limits of the actual synthetic genres. It actualizes the significance of the interaction of the choreographer and the concertmaster in the necessary process of joint interpretive activity