Критичний аналіз марксизму та діалектичного матеріалізму

Abstract

Сформований в умовах бурхливого економічного зростання, динамічних геополітичних подій і наукових інновацій марксизм позиціонувався його фундаторами як вчення, що обіймає собою всі прояви як людської практики, так природних процесів і описує їх закономірності в загальній, діалектичній взаємодії протилежностей, частин і цілого, минулого і сьогодення. Формуючи певний універсум, де все суще матеріально обумовлене і пов’язане, марксизм пропонує радикальну перспективу нового наукового світогляду, що викликає інтерес і сьогодні. Маркс також, як і О. Конт, вважав, що в ХІХ ст. наука сама спроможна давати відповіді на всі найважливіші питання людського буття [1, с. 204]. Досвід Французької революції продемонстрував, що все іменоване абсолютним, насправді не має під собою нічого абсолютного, що будь-які феномени, факти і процеси, які раніше визначалися як вічні та сакральні, можна і потрібно тлумачити як підпорядковані здібностям людини до практичного перетворення реальності. Держава, релігія, право, мистецтво, мораль в період занепаду авторитетів і вигорання загальнолюдських цінностей починають переосмислюватися і трансформуватися в форми більш відповідні духу епохи. Критичний аналіз марксизму та діалектичного матеріалізму.