Теорія і технології формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти

Abstract

У дисертаційному дослідженні науково обґрунтовано теоретико-методологічні концепти дослідження проблеми формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської, що включають системний, контекстний, технологічний та компетентнісний підходи; розкрито сутність і структуру феномена «правова компетентність майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти»; уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх економістів», «неперервність університетської освіти», «освітня технологія», «правова компетентність»; виявлено компоненти (мотиваційний, когнітивно-гностичний, відтворювальний, рефлексивно-оцінний), критерії (ціннісно-настановчий, знаннєвий, дієвий, рефлексивний), показники та схарактеризовано рівні сформованості правової компетентності майбутніх економістів (ініціативно-продуктивний, стандартизовано-усталений, пасивно-репродуктивний). The dissertation provides the concept and scientific basements of legal competence in future economists in the conditions of continuous university education. It presents the essence and structure of the phenomenon called «legal competence in future economists in the conditions of continuous university education», clarifies the meaning of «professional training of the future economists», «continuity of university education», «educational technology» and «legal competence». The quality of formed legal competence of future economists in the conditions of continuous university education were defined by next criteria: value and attitude (markers: presence of positive motivation to the future professional activity; presence of interest and requirement of new legal knowledge); knowledge (markers: awareness with legal terms; awareness with norms of law and state-building documents; awareness with requirement of legal education in economical area); efficient (markers: ability to use legal knowledge in professional activity; ability to resolve legal industrial conflicts in the professional activities of economists); reflective (markers: ability to define self-quality (vision – «I»), ability to define professional quality («I» – the economist), ability to define the professional quality of colleagues (future economists).