Суть та значення абсурду (на прикладі філософського есе А. Камю «Міф про Сізіфа»)

Abstract

Альбер Камю розглядав абсурд, як протистояння та конфлікт людини, яка прагне осмислити мовчазний Всесвіт і пізнати сенс життя. З цього маємо висновок: життя людини – абсурдне. Усвідомлення цього спонукає людину вибирати між самогубством або прийняттям. Тема абсурду є актуальною і в наш час: мабуть, всім напрямкам вчинків людей та суспільних явищ характерна певна абсурдність, адже світ – непізнаваний і неосяжний. У філософському есе «Міф про Сізіфа» Альбер Камю зобразив абсурдність людського життя. Однак, щоб не уникати абсурду, ми можемо прийняти його і жити «за долею», так би мовити погоджуючись з абсурдністю буття. Сьогодні питання абсурду та його суті виникає і серед українців. Театр військових дій пробуджує залишки цього явища у суспільстві. Українці ставлять події війни, коли «брат йде вбивати брата», вершиною рівня абсурду та безглуздя. У XXI столітті, у час, коли науковий прогрес людства досяг своєї кульмінації, існує війна, що й виражає абсурдність людської думки.