The idea of the «Inner» man in skovoroda’s philosophy

Abstract

G. Skovoroda's teachings are aimed primarily at making the inner, spiritual life of a person richer. The philosopher points out that a person may not have resistance in the external environment, but instead rely only on his more intense inner life. This will allow you to be less dependent on circumstances that are impossible to control, which can, in my opinion, lead to happiness. Skovoroda's philosophy is characterized by personalism, the focus is on the human personality. The path to happiness lies, according to the artist, through the moral improvement of man. The problems that Gregory explored are relevant today, because man, both before and now seeks to find inner harmony, as well as the path to happiness. Вчення Г. Сковороди спрямоване передусім на те, щоб зробити внутрішнє, духовне життя людини багатше. Шлях до щастя лежить, на думку філософа, через моральне вдосконалення людини. Проблеми, які досліджував Григорій Сковорода, актуальні й сьогодні, тому що людина як раніше, так і зараз прагне знайти внутрішню гармонію, а також шлях до щастя. Для нього людина – це маленький світ, мікрокосм зі своїм устроєм, зі своїми законами існування. У людині зосереджений метафізичне увесь Всесвіт, зокрема у цьому мікрокосмі є й Бог. Головне, чим відрізняється людина від всього іншого, що живе у світі – це вільна воля людини та моральність в обранні життєвого шляху.

Людину Сковорода поділяв на дві частини: на внутрішню та зовнішню. Всі характеристики зовнішньої людини визначаються формою її існування – земним буттям. Саме це земне буття і є головним іспитом людини на її життєвому шляху та в пізнанні істини. Найчастіше зовнішня людина, її буття заслоняє невидимий світ (внутрішню людину). Люди віддають перевагу видимому над невидимим. Це пояснюється тим, що людина має відповідно до своєї природи два типи розуму, живе за двома типами законів, має подвійне життя.