Ризики вчинення нового злочину та допомога особі після звільнення

Abstract

Слово «рецидив» (від лат. recidivus) – повернення, повторення якого-небудь явища після його зникнення. Поняття «рецидив злочинів» визначено і закріплено у ст. 34 Кримінального кодексу України. Рецидив злочинів можна трактувати як випадок вчинення особою, яка вже має судимість за умисний злочин, нового умисного злочину. Якщо проаналізувати юридичне наповнення дефініції цього поняття, стане зрозуміло, що застосоване до винуватої особи разове покарання не призвело до виправлення цієї особи, виявилося недостатнім. Відповідно, можна зробити висновок, що припинення продовжуваної протиправної поведінки потребує додаткових заходів державного примусу. Для рецидиву злочинів характерною рисою є наявність відповідного зв’язку між попереднім і новим злочином.