Життя та смерть у вимірі філософії

Abstract

Тенденція до витіснення смерті з колективної свідомості, поступово наростаючи, досягає апогею у наш час, коли за твердженням Ф. Ар’єса, суспільство поводиться так, ніби взагалі ніхто не вмирає, і смерть індивіда не пробиває жодного пролому в структурі суспільства. Ф. Ар’єс назвав таке ставлення до смерті у наші дні смертю перевернутою. Таким чином, короткий огляд історії формування і розвитку образу смерті в культурі людства, показав, як в різні історичні епохи у колективній свідомості мінялося ставлення до двох фундаментальних явищ всесвіту – життя і смерті. Трансформація відбувалась у напрямку від розуміння смерті як природного продовження і завершення життя, до повного їх розриву, роз’єднання у свідомості людини, розведення у різні полюси єства та повного взаємного відторгнення.