Ідеї віталізму у творчості Г. Сковороди

Abstract

Необхідно відмітити, що антропологізм метатеорії Г.Сковороди тісно пов’язаний з віталізмом – науковою течією, яка, по суті, протистоїть смерті, відстоюючи життєвість існуючого живого. Розглядають два підходи до сутності віталізму. Перший полягає в тому, що віталізм передбачає наявність у представників живого світу особливих нематеріальних факторів, які визначають специфічність цього світу і його якісну відмінність від неживого. Другий погляд на проблему вітальності в праксеологічному поступі метатеорії філософсько-освітніх поглядів Г. Сковороди розкривається в есхатологічних мотивах його філософії. It should be noted that the anthropologism of G. Skovoroda's metatheory is closely connected with vitalism - scientific current, which, in fact, opposes death, defending the vitality of the existing living. Two approaches to the essence of vitalism are considered. The first is what vitalism implies the presence of representatives of the living world of special intangible factors that determine the specificity of this world and its qualitative difference from the inanimate. The second view of the problem of vitality in the praxeological progress of the metatheory of philosophical and educational views of G. Skovoroda is revealed in the eschatological motives of his philosophy.