Пошуки творчої реалізації особистості відповідно концепції відчудження Миколи Бердяєва

Abstract

У статті аналізується філософська концепція подолання відчуження людини від суспільства у творчості М. О. Бердяєва. Особа, за Бердяєвим, це вільна творча істота, що намагається знайти шляхи поєднання із суспільством або звільнитися від природної та соціальної детермінації. Можливі шляхи подолання духовної кризи та об’єктивації – поява оновленого християнства. Творчість людини виступає як конструктивний принцип буття, призначення людини у світі та один із шляхів подолання відчуження. В статье анализируется философская концепция преодоления отчуждения человека от общества в творчестве Н. А. Бердяева. Личность, по Бердяеву, является свободной и творческой, она стремится найти пути объединения с обществом или освободиться от природной и социальной детерминации. Возможные пути преодоления духовного кризиса и объективации – появление обновленного христианства. Творчество человека выступает как конструктивный принцип бытия, предназначения человека в мире и один из путей преодоления отчуждения. In the article the philosophical conception of overcoming man’s alienation from society in Berdyaev’s scientific work is analysed. Personality is free and creative, it tends to find ways to unite with the society or liberate itself from natural and social determination. Appearance of the renovated Christianity may become the possible way to overcome spiritual crisis and objectivation. Man’s creativity emerges as a constructive principle of being, man’s destination in the world and one of the ways to overcome alienation.