Experimental work on the formation of violinists’ performing culture

Abstract

The carried out research aimed to check the efficiency of the developed organizational-methodical system for the formation of future violinists’ performing culture. The system consists of the following stages: adaptation-instructing, orientation-analyticall, predictive-transformational, and corrective-harmonizing. Experimental work on the formation of violinists’ performing culture involves the summative and formative experiments aimed at checking the effectiveness of the suggested system for students’ performing culture formation at higher educational institutions. The aim of the summative experiment was to define the formation levels of violinists’ performing culture in terms of applying traditional teaching methods. According to the results of the summative experiment the following four levels, which form future musicians’ performing culture, have been defined – low (reproductive), satisfactory (reproductive-creative), high (creative), perfect (artistic-creative). During the formative experiment the effectiveness of the suggested organizationalmethodical system was assessed. According to the research results, due to the increase of the levels of the students’ performing culture in the experimental group, the suggested system has proven its effectiveness.Мета дослідження полягає в експериментальній перевірці методичної системи формування виконавської культури майбутнього скрипаля. Експериментальна робота з формування виконавської культури скрипаля презентує хід і результати констатувального, формувального експериментів з перевірки ефективності змодельованої організаційно методичної системи формування виконавської культури студентів у вищих навчальних музичних закладах; розроблено етапи формування виконавської культури скрипаля, наведено експериментальні дані про динаміку розвитку виконавської культури. На ґрунті даних констатувального експерименту визначено чотири рівні сформованості виконавської культури майбутніх музикантів – низький (репродуктивний), достатній (репродуктивно-творчий), високий (творчий), досконалий (артистично-творчий), які відрізняються ступенем особистісно-фахової зорієнтованості, мистецькою компетентністю, здатністю студентів до оцінювання художньої творчості, до креативних дій, успішністю сценічновиконавської діяльності. У процесі проведення формувального експерименту здійснювалась перевірка ефективності розробленої організаційно-методичної системи формування виконавської культури скрипаля та визначення змісту етапів формування даного феномену. Адаптаційно-настановчий етап спрямовано на формування у студентів умінь осо- бистісно-фахового аналізу своїх виконавських можливостей (усвідомлення реальної концепції «Я-виконавець») у зіставленні з уявленнями щодо еталонних якостей скрипаля-виконавця. Другий етап – орієнтаційно-аналітичний –пов’язано з розвитком здатності майбутніх спеціалістів до зіставлення власних виконавських намірів та можливостей з авторсько-змістовими координатами розучуваних творів (порівняння концепцій «Я-виконавець» і «Я-композитор»),тобто здійснюється аналіз суб’єктів виконавської взаємодії (виконавець-твір). Третій етап – прогностичнотрансформуючий – присвячується визначенню і реалізації програми корекції, модифікації, трансформації виконавських досягнень відповідно до визначеної виконавської проект-концепції скрипаля; активізації становлення персоналізовано-виконавського стилю студентів шляхом стимулювання їх до самовираження у виконавському мистецтві, спонукання до системно-перетворювальної концертно-виконавської діяльності. Четвертий етап, корективно-гармонізуючий, спрямовується на наповнення виконавського тезаурусу студентів-скрипалів новими ціннісно-значущими музичними образами, збагачення їх духовної сфери, розширення сфери інтелектуально-емоційних переживань мистецтва і на цій основі ро- звитку здатності до пошуку оригінальних художньо-технічних засобів інтерпретації музики.