Моделювання семантичних процесів та еволюційна модель семантики

Abstract

Терміни модель і моделювання у лінгвістиці мають досить широкий смисловий діапазон, залежний від мети, об’єкта й профілю наукового дослідження. Стаття присвячена розгляду спеціальної процедури моделювання семантичних процесів, виведенню й обґрунтуванню поняття “еволюційна модель семантики”, зміст і операційні можливості якого кардинально відрізняються від сутності й призначення відомого з наукової літератури однойменного феномена. У пропонованому дослідженні цей різновид моделювання спрямований на опис динаміки змістового навантаження правових термінів, визначення можливих векторів еволюції семантики на шляху її термінологізації/детермінологізації. Еволюційна модель семантики тут має в основі послідовність семем або серій семем, черговість яких визначається з урахуванням ряду параметрів. Типові схеми розвитку значення, проілюстровані послідовністю семем, вважаються моделями семантичних законів (еволюційними моделями семантики = ЕМС). Їхня функція — пояснення механізму та черговості етапів семантичної еволюції системи спільнокореневих слів на шляху їхньої правової спеціалізації, а отже, запропонований у студії досвід моделювання семантичних законів відрізняється від досвіду “каталогу семантичних деривацій” Г. А. Залізняк, який не має на меті пояснення смислових зрушень, та від поняття семантичної деривації, моделей деривації, динамічних моделей, розроблених О. В. Падучевою, які також лише констатують зрушення, не доводячи його реальність.