Дихотомія глобалізації: руйнування національної ідентичності чи стимул її збереження

Abstract

Одним з ключових протиріч XXI століття можна вважати протиріччя між універсалізацією цивілізаційних стандартів, з одного боку, і прагненням до збереження етнокультурних цінностей – з іншого. У глобалізації багато держав вбачають загрозу втрати національної ідентичності. Перехід до домінування нового, всеохоплюючого і комплексного типу людської організа-ції супроводжується появою нового зразку ідентичності. При цьому сходження на кожну нову сходинку інтеграції посилюється індивідуалізацією особистості і значно розширює спектр її ідентифікацій в соціумі. One of the key contradictions of the XXI century can be considered the contradiction between the universalization of civilizational standards, on the one hand, and the desire to preserve ethnocultural values ​​- on the other. In globalization, many states see the threat of losing their national identity. The transition to the dominance of a new, comprehensive and complex type of human organization is accompanied by the emergence of a new pattern of identity. At the same time, the ascent to each new stage of integration is enhanced by the individualization of the individual and significantly expands the range of its identifications in society. Одним из ключевых противоречий XXI века можно считать противоречие между универсализацией цивилизационных стандартов, с одной стороны, и стремлением к сохранению этнокультурных ценностей - с другой. В глобализации многие государства видят угрозу потери национальной идентичности. Переход к доминированию нового, всеобъемлющего и комплексного типа человеческой организации сопровождается появлением нового образца идентичности. При этом восхождение на каждую новую ступень интеграции усиливается индивидуализацией личности и значительно расширяет спектр ее идентификаций в социуме.