Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7308
Назва: | До феномену політичного дискурсу крізь призму теоретико-методологічного взаємозв’язку між мовою та політикою |
Інші назви: | On the phenomenon of political discourse through the prism of theoretical and methodological interrelationship between language and politics |
Автори: | Козак, Тамара Миколаївна |
Ключові слова: | політика мова дискурс політичний дискурс влада група лінгвістика політична наука |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
Бібліографічний опис: | Козак Т. М. До феномену політичного дискурсу крізь призму теоретико-методологічного взаємозв’язку між мовою та політикою / Т. М. Козак // Політикус : наук. журнал. – 2019. – № 6. – С. 5-12. |
Короткий огляд (реферат): | Проаналізовано сутність й особливості феномену політичного дискурсу як вияву взаємозв’язку між мовою та політикою. Це актуалізовано тим фактом, що в останні десятиліття значного інтересу набула проблематика мови і політики, мови у політиціта політики у мові. У дослідженні використано методи політичної науки і прикладноїлінгвістики, за допомогою яких розкрито сутність лексико-семантичних, прагматично- лінгвістичних і семіотичних прийомів у поясненні та конструюванні взаємозв’язку між мовою і політикою. Водночас методологічною основою дослідження обрано структуралізм (постструктуралізм), позитивізм (неопозитивізм), постмарксизм і конструктивізм. За результатами аналізу встановлено, що політика є однією з найголовніших причин розвитку мови і навпаки. Це детерміновано тим, що мовні практики можуть бути політизовані шляхом виявлення та демістифікації влади й авторитету через тексти і мову. Відтак політичний процес і соціальні та політичні інститути в його рамках, а тому й традиції політичної боротьби за владу неодмінно відображені у політичному дискурсі й обов’язково окреслюються дискурсивним характером, бо політика планується і здійснюється у політичних дискусіях та конкуренції, які ведуться на мові, перебувають у зв’язку з мовою та стосуються мови. Відповідно, політичний дискурс аксіологічно відображає широкий комунікативний і соціальний контекст його виробництва, групові й індивідуальні варіанти його сприйняття та прагматичні, прецедентні, стилістичні та функціональні аспекти окреслення ним політичної картини світу. У підсумку це виявляє здатність політичного дискурсу слугувати, з однієї сторони, виробленню інтерпретації певної ментальності, а з іншої сторони, – конструюванню і категоризації політичної реальності. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7308 |
Розташовується у зібраннях: | 2019 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Kozak.pdf | 199.61 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.