Конструювання зовнішньополітичної ідентичності держави як співвідношення факторних впливів

Abstract

Сучасний етап розвитку міжнародних відносин, що характеризується об’єктивними глобальними тенденціями, зачіпає зміни не тільки зовнішнього каркасу соціальних відносин, а й ті взаємозв’язки, котрі вибудовуються на рівні «держава – суспільство» під час конструювання зовнішньополітичної ідентичності державного актора, і чинники, які впливають на цей процес. Відповідно, метою даного дослідження є визначення рівнів співвідношення факторних впливів під час конструювання зовнішньополітичної ідентичності держави, зважаючи на зміни, котрі відбуваються в суспільствах епохи постмодерну та на міжнародній політичній арені в глобальному масштабі. Під час написання цієї статті автор удавався до загальнонаукових принципів пізнання суспільних явищ, діалектичного, системного і прогностичного підходів, що дозволили розкрити специфіку становлення і розвитку зовнішньополітичної ідентичності як політико-соціального конструкту. Крім того, було застосовано міждисциплінарний і системний підходи, а також діалектичний метод дослідження. Поняття ідентичності розглядається як одна з найдинамічніших категорій антропології міжнародних відносин, адже цей феномен перебуває в стані постійної еволюції. На формування ідентичності населення як соціальної основи будь-якого державного актора суттєво впливають наявні суспільні процеси. Ідентичність підтримується й видозмінюється на тлі розвитку соціальних відносин та наявного рівня взаємодії між державою та суспільством. Визначення ідентичності суспільства конкретної держави полягає у відповідності цього колективного суб’єкта джерелу норм і поведінкових моделей, вироблених державою, адже останні мають сприйматися соціумом як універсальні. Соціальна ідентичність населення виявляється частиною «Я»-концепції держави, яка витікає зі знання індивіда про свою приналежність до її населення й емоційного переживання властивих йому цінностей. Відповідно, проблема визнання зовнішньополітичної ідентичності держави з боку «Інших» породжує «політику ідентичності», що відзначається всіма властивими політичній діяльності рисами й особливостями. Усі держави у процесі свого розвитку послуговуються набором стрижневих символічних елементів, які заохочують лояльність населення до державного механізму. Ідентичність держави виявляється у вибраних моментах історичної долі, котрі стають символами. У складний період трансформації зовнішньополітичних ідентичностей, пов’язаної з глобалізаційними трендами, до процесу збереження ідентичності державного актора також долучається економічний фактор.