Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7250
Назва: | Сучасні виміри дипломатії в умовах конфліктних і кризових ситуацій |
Інші назви: | Modern dimensions of diplomacy in the conditions of conflict and crisis situations |
Автори: | Григор, Олег Олександрович |
Ключові слова: | дипломатія багатосторонні міжнародні відносини політика глобалізація конфлікт криза культура |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
Бібліографічний опис: | Григор О. О. Сучасні виміри дипломатії в умовах конфліктних і кризових ситуацій / О. О. Григор // Політикус : наук. журнал. – 2019. – № 2. – С. 79-84. |
Короткий огляд (реферат): | Актуальність дослідження тематики дипломатії очевидна у контексті політичних закономірностей і тенденцій розвитку кожного суспільства. Незалежно від того, йдеться про розвинуті демократії, частково вільні суспільства чи автократії, саме ефективна дипломатія нині формує перспективи та майбутнє цивілізованого спів-життя людей. Бути громадянином сьогодні означає обов’язок не лише перед батьків- щиною, але й перед глобалізованим світом, пов’язаним мережею спільних труднощів і перспектив. Сучасні міжнародні відносини зазнають глибоких трансформацій, разом з тим змінюється також і багатосторонньо пов’язана дипломатія. Дипломатичні місії, які раніше були основним напрямом діяльності зовнішньополітичних відомств і посольств, у наш складний період суспільно-політичного розвитку реалізуються через велику кількість як державних, так і недержавних альтернативних каналів. Мета статті – осмислення потенціалу дипломатії як багатостороннього механізму урегулювання конфліктних і кризових ситуацій. Така мета спонукала до ретельного вибору методів дослідження, серед яких центральне місце відводиться моніторингу. Системне відстеження ключових тенденцій та напрямів трансформації дипломатичних відносин також реалізоване завдяки поєднанню філософсько-світоглядних, загальнонаукових підходів, а також спеціальних політологічних методів пізнання феномену багатосторонньої дипломатії. Загальна логіка наукового дослідження побудована на принципах науковості, об’єктивності, системності, плюралізму, послідовності, концептуальності, єдності теоретичного та історичного в пізнанні. Емпіричну основу для подібних висновків склали також аналітичні матеріали та матеріали преси, опубліковані в Україні та присвячені тематично близькій проблематиці. Результати дослідження передусім пов’язані з аргументованим доведенням думки про розширення доступу до дипломатії винятково широкого кола суб’єктів політики – від найвищо- го рівня лідерства, управлінців, політичних менеджерів до громадських ініціативних груп та активістів, журналістів, представників академічних інституцій, зрештою і регіональних еліт, лідерів місцевого самоврядування, пересічних громадян. Сучасний розвиток міжнародних відносин пов’язаний з глобалізаційними перетвореннями, виходом на світову арену недержавних учасників політичних процесів, що ставлять перед дипломатією завдання її активнішого залучення в процес розбудови нового світово- го порядку. Силові практики вирішення міжнародних проблем виявляються все менш дієвими, особливо небезпечними, загрозливими для суспільно-політичного розвитку. Такий сучасний контекст зобов’язує осмислювати дипломатію як багатосторонній, ефективний шлях урегулювання конфліктних і кризових ситуацій між народами. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7250 |
Розташовується у зібраннях: | 2019 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Hryhor.pdf | 214.08 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.