Полілінгвізм як тренд сучасності

Abstract

У статті розглядається полілінгвізм як множинність мовленнєвих практик. Зазначаєть- ся, що полілінгвізм в умовах глобалізації, поширення міжнародних зв’язків, мультикультура- лізму, транснаціональних і наднаціональних процесів є теоретично і практично необхідним. Метою статті є аналіз інструментальних мовленнєвих практик, які виникають унаслідок інтернетизації та комп’ютеризації життя / буття суспільства та людини. Завдання дослідження полягає у висвітленні концепту «мовленнєві практики» та в актуалі- зації проблеми полілінгвізму, який виявляється у множинних мовленнєвих практиках сучасності. Для вирішення поставлених завдань у статті використовуються феноменологічний, герме- невтичний, компаративістський, культурно-антропологічний методи дослідження. Підкреслюється, що у наукових працях із питань антропології звертається увага на розу- міння мовленнєвих практик як антропотехнік – творіння людиною здатності спілкуватись, обмінюватись досвідом, переживаннями, почуттями, зберігати та передавати інформацію, сприяти соціально-історичному розвитку. Інакше кажучи, вони є складником людського жит- тя / буття. Зазначається, що усі мови містять у собі елементи політичного самоствердження. Вод- ночас конкурентоздатність держави й окремішньої людини залежать від володіння інфор- мацією, а тому втрата інформації у зв’язку з мовним бар’єром стає однією з актуальних соціальних проблем сучасності. Наголошується, що зсув у розумінні мови відбувся у зв’язку з появою «інструментальної мови», «мови машин», що теоретично обґрунтував М. Фуко. Так, засоби швидкого зв’язку визначили зсув у малюнку мовленнєвих практик та демонструють інноваційний складник цьо- го процесу. Складність сучасного мовного простору пов’язана з Інтернетом і комп’ютером. Останні призвели до появи гіпертексту як інструментальної мови. Відбувається конструю- вання мовленнєвих практик як мережі. З’являються нові модифікації мовленнєвих практик. Підкреслюється, що множинність мовленнєвих практик пов’язана з наявністю міжнарод- ної комунікації на різних рівнях. Полілінгвізм як напрям освіти стає одним із засобів формуван- ня життєвих компетенцій. Текстуальний характер інструментальних мовленнєвих практик виявляється в таких ознаках, як багаторівнева ієрархія, інтерактивність, мінливість, моза- їчність, віртуальність. Утворюється мова «онлайн». Висновки. Людина в умовах інформаційного суспільства, використовуючи різноманітні технології, змінює мовленнєву реальність та її складники – мовленнєві практики. Відповідно, сучасна мовна палітра потребує ретельного аналізу в інформаційному просторі глобального світу, де полілінгвізм є його головним трендом й ознакою. The purpose of the study is to highlight the concept of «speech practices» and to actualize the problem of multilingualism, which is manifested in multiple speech practices of today. Phenomenological, hermeneutic, comparative, cultural and anthropological methods of research are used to solve these problems. Anthropology’s scientific work focuses on understanding speech practices as an anthropotechnics – the creation of a person’s ability to communicate, share experiences, feelings, store and transmit information, promote socio-historical development. It is noted that all languages contain elements of political assertion. At the same time, the competitiveness of the state and the individual depends on the possession of information, and therefore the loss of information, due to the language barrier, is becoming one of the pressing social problems of today. The means of communication have identified a shift in the pattern of speech practices, demonstrating an innovative component of the process. The complexity of today’s linguistic space is related to the Internet and the computer. They are the tools that have led to the emergence of hypertext as an instrumental language. Plurality of speech practices is associated with the availability of international communication at different levels. Multilingualism as a field of education is becoming one of the means of forming life competencies. Results. Man in the information society, using various technologies, changes the speech reality and its components – speech practices. Accordingly, the modern language palette needs careful analysis in the information space of the global world, where multilingualism is its main trend and feature.