Характеристика франкських королів в «Історії франків» Григорія Турського

Abstract

У статті дано цікаве зображення франкських королів, яке описано у творі ««Історія франків»» Григорія Турського. Проаналізовано важливість джерела, в якому описуються події VI ст. Вони стосуються історії виникнення і розвитку Франківської держави епохи Меровінгів на території колишньої римської провінції Галлії. Твір єпископа Григорія Турського «Історія франків» до цього дня є найважливішим пам’ятником по вивченню європейської культури не просто франкського королівства, а й взагалі культури раннього середньовіччя. Слід звернути увагу про життя і діяльність єпископа Григорія Турського. У своєму творі Григорій Турський дає характеристику таким королям : Хлодвіг (481–511 рр.), Хлотар (511–561 рр.), Харіберт (561–567 рр.), Гунтрамн (561–592 рр.), Сігіберт (561–575 рр.), Хільперік (567–584 рр.). Зображення франкських королів в «Історії франків», оскільки воно дозволяє побачити ставлення самого автора до правителів, виявити їх роль в житті держави. Григорій Турський проявив себе як справжній історик, оскільки характеристика королів, яку він дає, є неупередженою. Автор не висловлює своєї думки з приводу діяльності того чи іншого короля, не дає оцінку діяльності саме з авторської позиції. Природно свою характеристику королів Григорій починає з творця Франкського королівства – Хлодвіга. Негативно зображується Григорієм Турським король Хільперік, якого він називає «Нерон і Ірод нашого часу» . Яскравими образами меровінгських королів є король Хлотар, який тимчасово об’єднав під своєю владою Франкське королівство після смерті своїх братів, і його сини — королі Харіберт, Гунтрамн, Сігіберт і Хільперік. Негативний образ короля Хільперіка, який він надав, розкритий з позиції історичного твору, а не художньої літератури.