Професійна мобільність соціальних працівників як психолого-педагогічна проблема

Abstract

Мета статті: з’ясувати сутність теоретичних положень щодо професійної мобільності соціальних працівників як психолого- педагогічної проблеми у сучасних умовах. Психологічний аспект професійної мобільності пояснює цей феномен як механізм соціальної адаптації, що дає можливість фахівцю управляти ресурсами своєї суб’єктності та професійної поведінки. Соціально-економічні науки досліджують мобільність з точки зору характеру перебігу процесів мобільності, натомість, предметом уваги педагогічної науки постають проблеми формування особистісної мобільності фахівця, тобто саме сутнісних характеристик мобільності як особистісних якостей фахівця. The purpose of this paper is to in finding out the nature of theoretical provisions of social workers’ occupational mobility formation as a modern psycho-pedagogical problem. The psychological aspect of occupational mobility explains this phenomenon as a mechanism of social adaptation, enabling a professional to manage his/her subjectivity and professional conduct. Socio-economic sciences define mobility according to the nature of mobility processes being conducted. At the same time, the pedagogy investigates the problem of forming personal mobility which is an essential characteristic of a good specialist.