Будинок сиріт як осередок творення виховної системи у Польщі (1918-1939 рр.)

Abstract

У статті висвітлено внесок польських педагогів міжвоєнного періоду у теорію і практику виховання дітей у будинках сиріт, який вони вважали другим сімейним будинком для новоприбулої дитини. Акцентовано увагу на умови перебування дітей, зміст і напрями виховання, форми організації суспільного дитячого життя, новаторські методи виховання у будинках сиріт досліджуваного періоду. The article highlights the contribution of Polish pedagogues of the interwar period to the theory and practice of education of children in orphanages which they considered to be the second family home for a newly arrived child. Attention is paid to the conditions of living of children, content and trends of education, forms of organization of social life of children, innovative methods of education in orphanages of the researched period.