«Гіперідентичність» та «самоспоживання» в епоху кризи солідарності

Abstract

У статті здійснюється філософсько-антропологічний аналіз феномену гіперідентичності як чинника кризи соціальної солідарності в сучасних суспільствах. Гіперідентичність осмис- люється не лише як індивідуально-психологічний стан, а як структурна трансформація самого процесу самоідентифікації, що впливає на здатність особи до формування стійких соціальних зв’язків, колективних наративів та солідарних спільнот. The article provides a philosophical-anthropological analysis of the phenomenon of hyperidentity as a factor in the crisis of social solidarity in contemporary societies. Hyperidentity is conceptualized not merely as an individual psychological condition but as a structural transformation of the very process of self-identification, affecting the person’s capacity to form stable social bonds, collective narratives, and solidary communities.